Я втік зі свого весілля. А все через мого майбутнього тестя

До дня нашого весілля залишався один тиждень. Нам з нареченою пощастило замовити ресторан якраз на дату розпису. Весь тиждень був розпланований по секунді. Коли йти на зачіску, коли купувати костюм, коли спати, коли їсти. Від такого темпу в мене голова йшла обертом. А моїй нареченій це навіть подобалося. Гадаю, що їй потрібно було йти працювати не бухгалтером, а організатором весільних церемоній або днів народження.

Коли до весілля залишалося всього кілька днів, то я помітив неприємний момент, який у додатку з передвесільним хвилюванням змусив мене все покинути й поїхати за кордон. Того дня я, моя наречена, її мама та тато обирали святкові наряди. Мої батьки вже давно приготувалися. Коли мій майбутній тесть міряв одяг й випадково наступив брудним черевиком на одну штанину, то майбутня теща та наречена вибухнули таким гнівом, що я навіть не зрозумів, що сталося. «Ти що не бачиш куди стаєш, тобі геть повилазило. А якщо нас зараз через тебе змусять це купувати?» – кричали вони на нього. Їхні голоси так злилися в унісоні, що я аж перелякався. Це ж за кілька днів вони так само будуть кричати на мене.

План миттєво з’явився у моїй голові. Я точно знав, що не хочу одружуватися. Поки моя вже колишня майбутня наречена говорила телефон з подругами та командувала, які сукні їм одягнути, то я домовлявся з другом про те, щоб разом з ним через два дні поїхати на роботу за кордон. Мені не хотілося нікому нічого пояснювати. Я гадав, що просто зникнути буде найкращим виходом. В день весілля наречена поїхала робити останні штрихи у зачісці, а я в цей момент забрав речі та поїхав до друга. А далі на його автомобілі ми вирушили за кордон. Вже в дорозі я написав мамі смс-повідомлення та все пояснив.

Мені й досі не соромно. Я не хотів стати таким, як батько моєї нареченої. У своїй родині він взагалі не мав жодного права голосу. Усім верховодили мама та дочка. Він завжди в усьому був винен. Не здивуюся, якщо навіть в моїй втечі вони звинуватили його. Хоч частково це й правда. Я вже понад рік не повертався додому. Мене стримує те, що наречена може прийти виясняти стосунки. Хоча від друзів знаю, що вона довго не сумувала й вже ходить вагітна. Що ж, я бажаю їй щастя, але не зі мною.