«Я ж можу зapaзuтися від вашої дитини!» – чи дійсно це поважна причина, щоб не доглядати за власною онукою?

Ми з чоловіком взяли квартиру в іпотеку, щоб не жити з батьками. Після народження дочки я не маю змоги допомагати Ігнату заробляти на погашення заборгованості. Тому ми ледве зводимо кінці з кінцями. Та й допомоги мало від кого дочекаєшся. Спасибі моїй мамі. Якби не вона, то ми б не справилися.

Загалом, ми з Ігнатом живемо дружно. Коли в нашій сім’ї настала фінансова скрута, єдиною, хто прийшов нам на допомогу, була моя мама. Вона не тільки давала гроші на погашення кредиту, а ще й купувала продукти, одяг для онуки. Оскільки вони з татом живуть на іншому кінці міста, тому не мають змоги щодня до нас їздити.

Дочці вже виповнилося 2 роки, тому я вирішила активно долучитися до погашення іпотеки. Оскільки з Катюшою нікому було сидіти вдома, вона відправилася до дитсадка. Перший лікарняний висмикнув мене з роботи уже на другому тижні після працевлаштування. За півроку моєї праці я була на роботі від сили 2 місяці, весь інший час проводила вдома з хворою дитиною.

Нещодавно керівник викликав мене до себе та пригрозив звільненням, якщо я не розв’яжу питання з дитиною. Мої колеги не в змозі виконувати за мене всю мою роботу, тому їм такий робітник не потрібен.

Ситуація здається безвихідною. Мої мама з татом хоч і на пенсії, але іноді беруть підробітки. Мамина подруга просить підмінити її на вахті. А от свекруха могла б допомогти, але не хоче. Вона ніде не працює, а живе у своє задоволення. То з якимись подругами ходить на виставки, то на прогулянки. Нещодавно пішла на заняття спортом для категорії 50+. Я рада за неї, що вона не нудьгує та не пристає до нас з повчаннями, але могла б хоч трохи допомогти сім’ї свого єдиного сина.

Будь-які мої розмови з Ігнатом з приводу його матері закінчуються сваркою. Він захищає її, адже вона мати. Мої батьки готові останнє віддати для нас, але не мають часу і можливості до нас їздити.

Свекруха живе в сусідньому будинку, але за два роки, коли вона стала бабусею, бачила свою онуку тільки по великих святах. Як можна бути такою байдужою? Натомість, мої батьки з усіх сил пнуться, щоб нам якнайшвидше виплатити кредит. Навіть підробіток вони повністю віддають нам, хоча могли б відправитися на відпочинок чи купити якісь обновки для свого житла.

Моя мама – терпляча жінка, але не витримала й зателефонувала до свахи. Вони поговорили на підвищених тонах, але Антоніна Степанівна відмовлялася доглядати за хворою дитиною, адже й сама може від неї заразитися, а вік уже не той. Моя мама сказала їй прямо, що не розуміє її байдужості, адже хто як не діти, доглядатимуть її в старості. Чому б їй зараз не допомогти нам стати міцно на ноги?

Після цієї розмови я вирішила особисто поговорити зі свекрухою. Я їй пояснила, що дочка може не ходити до дитсадка, якщо Антоніна Степанівна погодиться за нею приглядати, доки ми прийдемо з роботи. Але вона відмовилась, посилаючись на свою зайнятість. Звичайно, розваги з подругами куди важливіші за єдину онуку.

Мої колеги на роботі дивуються, як це рідна бабуся не хоче доглядати дитину, адже її не змушують робити це цілодобово, лише тоді, коли ми з чоловіком на роботі.

Ситуація зайшла в глухий кут. Ми стали розглядати варіант з найманням няні. Але, підрахувавши її послуги, виявили, що на це не вистачить навіть однієї моєї зарплати. Що робити, я навіть не знаю. Варіант, коли б ми з чоловіком ходили на лікарняний по черзі, ми відкинули відразу, адже у нього значно більша зарплата, і ми втрачаємо набагато більше грошей.

На роботі поставили ультиматум – або я знаходжу вихід із ситуації, щоб не брати лікарняні, або вони мене звільняють. Якщо я відмовлюся писати заяву за власним бажанням, то вони знайдуть причину, по якій звільнять мене самостійно.

Я вже зрозуміла, що надіятись на допомогу свекрухи марно, а більше немає звідки чекати підтримку. Скоріш за все доведеться звільнитися та сидіти з дитиною. Чула від знайомих мамочок, що зараз дуже поширена віддалена робота. Багато компаній переходять на цей режим роботи. Буду шукати такий варіант.