– Кохана, з нами до моря ще й Матвій та Оксана поїдуть! – з посмішкою на обличчі сповістив мене чоловік.
Я ледве гарячу каву на себе не пролила від такої несподіванки. Це, звичайно, чудово, що мій Давид так дітей любить. Він – хороша та добра людина. Але тільки, окрім Матвія, у нашому списку були ще Оля та Денис. Також приєднатися до нашого відпочинку бажали ще Андрій та Влад.
Вони не малюки давно, а підлітки. Можна сказати – самостійні люди. Чоловік мене так і запевнив:
– А яка різниця – двох дітей ми візьмемо чи більше?
Дійсно, яка різниця – чотирьох годувати чи шістьох? Так, напевно, думають люди, які жодного разу не готували страви для великої компанії. Ми збиралися жити у кемпінгу, де відпочивальники готують самостійно. Окрім того, поблизу нашої локації не спостерігалося ні кафе, ні столової.
Для чоловіків – відпочинок завжди ідеальний. Ще б пак! Поплавав, попірнав, наловив крабів та креветок, ніжишся на сонечку та смачно харчуєшся. Супер просто! Не думаєш ні про що! Повне перезавантаження…
Але якщо ти жінка? Тут тебе чекають ще голодні діти і чоловік. Ти повинна на цю компанію приготувати сніданок, обід та вечерю. Окрім того, меню треба гарно продумати! Харчування ж має бути збалансованим…
Одним словом, уявила я собі цей відпочинок і дійшла такої думки: «На море я вже їхати не хочу!» Чоловіка я запитала:
– Знову хочеш відпочити у великій компанії?
– Так. А що тут поганого? Хай і племінники відпочинуть та порозважаються! Чи в нас місця немає? Я їх запитав, а вони з радістю погодилися. – весело відповів Давид.
– Тобто мене запитати, чи погоджуюся на це я – ти необхідності не вбачаєш? – розгнівалася вже я.
– Ну чого ти й справді? Минулого року ж гарно відпочили…
– Ви відпочили… Не я… Я хочу розслабитися, змінити обстановку, а не змінювати страви та посуд. Я теж хочу відпочинку, а не влаштуватися куховаркою на тиждень. Мені цього і вдома вистачає!
А ще мене дуже обурював той факт, що Давид вирішив усе без мене. Навіть не запитав, не порадився зі мною! І тоді я заявила:
– На відпочинок мандруйте без мене!
– Як без тебе? – здивувався чоловік.
– А я поїду до однокласниці у Карпати. Вона давно мене звала.
Звісно, чоловік був трохи шокований моїм рішенням. Він ще довго вмовляв мене їхати з ним, але я була рішуче налаштована провести відпустку у горах. Свекруха теж намагалася вплинути на мене. Вона мене цілий місяць запитувала, чим її син годуватиме дітей на морі. Я відповіла коротко:
– «Мівіною» та кількою в томатній пасті.
– Треба буде дітям ще вівсяних пластівців купити. – ніяково похитала головою Давидова мама.
Зізнаюся чесно, моя відпустка була чудовою. Я вперше відпочивала сама. Без дітей та чоловіка. Цілий тиждень, повністю присвячений собі! І найголовніше – я не забивала собі баки тим, що буду готувати на обід чи вечерю. Просто насолоджувалася життям. Дійсно, скільки місця займає у голові жінок уся ця кухня!
Не думайте – дітей та чоловіка я дуже люблю. Але за всі роки шлюбу я забула навіть, що треба приділяти час і собі. А тепер я сміливо почала це робити. Бо перш за все, я роблю для своїх близьких «здорову та нормальну маму».
До речі, така відпустка пішла на користь і Давиду. Він навчився організовувати дітей, адже влаштовував їм чергування на кухні.
Цікаво, що з тої відпустки минуло вже чотири роки. Але ні чоловік, ні діти досі не вживають «Мівіну» та консерви. Після того відпочинку вони відмовилися від шкідливої їжу. А це, безперечно, ще один плюс!