Чоловік рано помчав на роботу. Я прокинулася готувати сніданок донечці у школу, вирішила вже не лягати спати.
Тут у двері дзвінок. Я гадала, що, мабуть, щось чоловік забув, тому навіть не дивлячись відчинила двері. Переді мною стояла моя троюрідна сестра. Не очікувала я її побачити, адже вже стільки років ми не підтримуємо з нею зв’язок.
— Привіт Наталю! Я от тут проїздом, вирішила забігти до тебе на чашку чаю. Можна зайти?
— Привіт. Та заходь. Не на порозі ж будемо говорити. А що сталося?
— Та нічого, а що я не можу провідати свою сестру чи що.
Я дуже добре знала Галину, вона ніколи просто так не приходить, тим більше так рано. Я запросила її за стіл. Зробила каву. В той час побачила, як вона дивно почала оглядати нашу квартиру. Ще й розпитувала, скільки кімнат, чи усюди ремонти й тому подібне. А згодом мовила:
— Тут така справа…Не знаю, як правильно почати. Мені запропонували роботу у місті. А мати сказала, що у вас і так трикімнатна квартира. Точно якась кімната просто так пустує. Я не надовго, може якийсь рік попрацюю, трошки зароблю коштів й назад повернуся.
— Галино, а де ти бачила якесь оголошення, що я шукаю квартирантів?! У нас сім’я. Ми не шукаємо на підселення чужих людей у дім.
— А я хіба тобі чужа? Ми ж родичі.
— Ой, Галино, не починай! Що це за такі родичі, які згадують раз в п’ять років і то, коли щось потрібно? Я не переношу корисливих людей! Зараз багато здають в оренду квартир. А якщо тобі не підходить за ціною, то можеш кудись в гуртожиток поселитися. Я не збираюся платити збільшені комунальні послуги за твоє проживання!
— Та скільки я там в тебе буду того всього використовувати! Рано, як вийду на роботу, то аж ввечері прийду! Сильно я тобі світла й води намотаю!
— Галино, не псуй мені настрій від самого ранку! Мені набридло, що, як тільки моїй дорогій родині щось потрібно, одразу згадують! Шукай собі десь інше житло!
— Ну і добре! Тепер остаточно не буду з тобою підтримувати зв’язок! Егоїстка!
Сестра вибігла, як фурія. А я ще довго не могла заспокоїтися. Як люди набираються сміливості підходити з такими пропозиціями? Я б, мабуть, з сорому згоріла.
Я пішла вдягати дитину у садочок. А ввечері розповіла цю історію чоловіку. Він сказав, що я вчинила правильно. Не потрібно нам таких квартирантів!
