Як моя подруга Мілена одна виховує двох р0зпещених дівчат

У моєї подруги Мілени дві доньки. Вона їх сама виховує вже чотири роки. Чоловік покинув дітей, дружину і поїхав з молодою к0ханкою за кордон. Старшій дочці Карині тоді було 12 років, а молодшій – Маргариті – 10. Дівчатка вродливі, самовпевнені, знають собі ціну. Мілена багато працювала, щоб дівчатка були повністю забезпечені.

Прийшла я до Мілени у гості. Сиділи ми на кухні, розмовляли, вино пили. Аж раптом дівчатка зі школи повернулися. Привіталися з нами і продовжують говорити про своє.

– Дівчатка, треба прибрати у квартирі. Це по-перше. По-друге, помийте посуд. – спокійно їм сказала Мілена.

А дівчата всупереч її словам говорять:

– Тільки не треба керувати нами. Ні в кого немає права нами керувати і змушувати щось робити. Ти знаєш закон про захист прав дітей? Ми самі можемо вирішувати, що хочемо робити, а що – ні!

Мілена хвильку помовчала, а далі спокійно сказала своїм донькам:

– Гаразд. Діставайте свої дорогі мобільні телефони і кладіть мені на стіл. У цьому законі й слова немає про те, що у дітей повинні такі пристрої бути. Не потрібен вам і ноутбук та планшет. Будете шукати інформацію у книгах та ходити у бібліотеку. У законі не сказано про обов’язкову наявність їх у дітей. Одяг ваш теж недешевий. У документі не сказано, що діти повинні гарний дорогий одяг носити. Тому з сьогоднішнього дня ми почнемо купувати речі у секонд-хенді. Яка різниця? Ви самі вирішуєте, що робити. Тож тепер думайте, де взяти гроші для твоїх нових джинсів, Карино, та нової сукні, що ти бачила у бутику, Маргарито. У мене грошей немає. Треба на роботі менше працювати, щоб встигати з хатніми справами! Дивися, які розумні стали! Закони вони мені тут читають!

Дівчатка мовчки пішли в іншу кімнату. Переодяглися і через п’ять хвилин одна вже посуд мила, а інша прибирала у квартирі.

– Бачиш, що робиться? За дівчатками дивитися пильно треба. Бо скоро на шию вилізуть і звісять ноги у нових джинсах та сукні! – сміялася Мілена.