Як не крути, а життя — дивна штука. В мене в сім’ї сталась така пригода, яку я лише в фільмах бачила й кепкувала з них. Однак в реальності це не жарт. Мій батько, який вже 5 років як Bдівець, вирішив знову одружитись з Оленою, продавчинею з магазину, який батько часто навідує. Тепер зрозуміло чому.
Цій Олені 37 років. Вона майже моя ровесниця. Я молодша за неї всього на 2 роки. Коли він повідомив це родині, ні брат, ні я не зраділи цій новині. А тітка Зінаїда взагалі подумала, що мій тато збожеволів.
Всі сусіди почали глузувати з нас. Для них це привіт добряче розважитись. Шкода, що нам не до жартів. Ця жінка без роду й господарства. Чоловік покинув з двома дітьми, які ще в школу ходять. І хто їх має забезпечувати — мій батько? В нього свої внуки є, йому дітей не потрібно нових. А що як він помре, то ж вона його будинок з 2 гектарами паю собі забере.
І як мені цього закоханого вмовити не одружуватись або, хоча б, що все переписав на мене й брата. Але де там. Та Оленочка не хоче цього. А мій тато-бовдур без її згоди не буде нічого робити. Як вона сказала: “Якщо ми тепер сім’я, то маємо з твоїм татом рішення приймати вдвох і радитись одне з одним!”.
Я така зла стала після цих слів. Вона хоч тямить, що каже. Вона моєму батькові в дочки годиться, а не в порадниці. Здаватись поки не збираюсь. Буду думати, як виплутатись з цієї ситуації.
