ЖИТТЯ

З тими фотками «гарної парочки» я пішла додому, показала їх чоловіку, все розповіла, і вже через годину ми вирішили їхати без запрошення у гості до свекрів

Зовсім недавно моя колега почала божеволіти, тому що я не знаю, як інакше це пояснити. Вона познайомилась з моїм чоловіком і відтоді почала говорити, що він має стати батьком її дитини. Ми спочатку з цього сміялися, але потім це почало переходити всі межі, вона ломилась до нас додому, перегороджувала мені дорогу, робила все, щоб не дати нам спокійного життя.

В один день я не витримала, і ми з чоловіком відправилися у поліцію скаржитися, щоб їй виписали заборону наближатися до нас, але вони лише з нас посміялися, мов серіалів передивилися, а один з них чоловікові на вухо шепнув: «От поміг би тій жінці та більше б проблем не було!».

А чим далі йшов час, тим ця «комедія» ставала нестерпнішою. Вона чекала його після роботи та кидалась йому на руки з обіймами, а мене зупиняла на обідах і горланила: «Скільки ти можеш тримати мого чоловіка біля себе? Причарувала відьма! А у нас дитина! Про чужу сім’ю б подумала!».

Реклама

Як ви розумієте мова про ту саму дитину, яку вона хотіла, щоб їй подарував мій чоловік.

Я надіялась, що з часом вона перемкнеться на когось іншого, але чим більше часу минало, тим ситуація ставала гіршою…

Найгірше почалось тоді, коли повернувшись додому на кухонному столі я побачила записку від неї, адресовану моєму чоловіку. Тепер вона має доступ до нашої квартири та може утнути що завгодно.

Відтоді я перестала нормально спати та ми вирішили знову спробувати звернутися до поліції, взяли з собою свідків і записку. І цього разу вони таки сказали, що з’ясують обставини.

Служби провели з нею профілактичну бесіду, але нічого більше зробити не могли, бо на записці не було її слідів. Чим довше тривала ця історія, тим більше незрозумілою та страшною вона для мене ставала.

От лише я тоді й подумати не могла, що у всьому виявиться винна близька нам з чоловіком людина.
Трапилось це випадково. Я заїхала у гості до колеги на інший кінець міста, проходила повз парк і побачила знайому курточку свекрухи, вирішила підійти та привітатися, але наближаючись до неї я побачила одне добре знайоме мені обличчя – ту саму божевільну колегу.

Я сфотографувала їх і швидко відправилась додому. З тими фотками «гарної парочки» я пішла додому, показала їх чоловіку, все розповіла, і вже через годину ми вирішили їхати без запрошення у гості до свекрів.

Вона спочатку говорила, що це фотошоп чи якась випадковість, але потім таки зізналась. Розповіло, що весь цей час її мучило те, що у нас немає дітей (ми одружені 4 роки), і тому вирішила якось це виправити, дуже не терпиться їй онуків няньчити.

Коли вона це все розповіла, то не стала просити пробачення, а почала говорити моєму чоловікові, щоб він покинув мене, тому що я винна в тому, що у нас немає майбутнього та дітей.

Звісно, ми її весь цей час оберігали від правди, що саме її син безплідний… Проте, можливо, ми б не потрапили у таку халепу.

Якщо чесно, то мені по-своєму шкода свекруху, проте, як до неї ставитися після такого вчинку, я не знаю.
Можливо, мені варто задуматися, чи є у мене майбутнє у цій сім’ї, а не чоловікові?

Реклама

Також цiкаво:

Close