Я зі своїм чоловіком Дмитром р0злучилася кілька місяців тому. Але з ним ми підтримуємо дружні стосунки. Дітей у нас немає, та це не заважає нам спокійно та нормально спілкуватися.
Та якось трапилося одна кумедна історія. Дмитро вранці зайшов до мене додому. Живе він в орендованій квартирі поки що. Мій колишній хотів забрати флешку зі своїми матеріалами з університету. Він працює викладачем філософії.
Однак я цього ранку була не сама. Зі мною був мій коханець, який набагато молодший Дмитра. З ним я почала зустрічатися ще задовго до розлучення.
Ігор був студентом того ж університету, де викладав мій чоловік. Дмитро зайшов до квартири саме тоді, коли з ванної кімнати виходив Ігор. Уявіть собі: він був у самісіньких трусах! пройшов біля мого колишнього і раптом вигукнув:
– Доброго ранку, Дмитре Івановичу!
– День добрий, Ігорю! Скоро лекції почнуться. Давай швиденько збирайся!
На декілька хвилин між ними зависла напружена пауза. А потім Ігор ніяково запитав:
– Я так розумію, що залік у вас вже провалив?
Вони почали обидва голосно сміятися. А я взагалі розгублено дивилася на них.
Через декілька днів Ігор отримав залік автоматом. А я почала переживати: хоч би вони ще друзями не стали!