У моїх батьків була дача, яка мені дісталася у спадок. Ділянка знаходились недалеко від міста. Там хороша місцевість, поряд протікає річка. У цьому селищі вже багато збудованих маєтків, де проживають забезпечені люди.
Дача, яка мені дісталось, не була шикарною. Старенький будиночок, скошений дах… Одним словом, стан не з кращих. Але головне – ділянка, на якій можна побудувати гарний двоповерховий будинок, не гірший за сусідські маєтки. А потім можна проводити час за межами міста разом з дітьми. А, може, і взагалі перебратися сюди на постійне проживання.
Було складно починати все спочатку. Я запропонував своєму дядькові разом будувати дачу, адже місця достатньо. Все робимо по-чесному: одна половина його, друга – моя. Будуємо разом, то разом будемо тут перебувати.
Та дядько Михайло навідріз відмовився, сказавши:
– Для чого мені це потрібно? Я вже своє відбудував. Мені у місті байдуже. Навіщо мені ще тут робити?
Мені довелось взяти кредит на будівництво та облаштування будинку. Робота закипіла повним ходом. Старий похилий дім ми повністю знесли. Побудували, як і планували, будинок зі сходами на другий поверх. У нас троє дітей, тому ми розраховували на майбутнє, щоб вони один одному не заважали. На першому поверсі – велика кухня та їдальня.
Робота з будівництва закінчилася, залишилися ще внутрішнє оформлення.
Мій бізнес, яким я займався, пішов угору. Я, сам того не очікуючи, виплатив увесь кредит. Тут звідки не візьмись, приїжджає дядько Мишко. Він пройшовся по нашому будинку і каже:
– Ось я подумав і вирішив прийняти твою пропозицію. Я теж хочу тут проводити час разом з дружиною та своїми онуками. У тебе гарно все вийшло. Бачу, кімнат у тебе багато, тож ми всі тут помістимось.
Почав обирати, в якій кімнаті, хто буде перебувати. Довелося йому розказати, що він за все життя ніколи не допомагав мені, а зараз хоче прийти на все зроблене?
Добре, якщо приїхати на декілька днів відпочити. Однак вони збираються переїхати на все літо. Я розумію, що лаятися недобре, та ще й з ріднею. А що можна ще зробити таким знахабнілим родичам? Погоджуватися і терпіти? Нехай вони і далі думають, що хитріші від всіх? На все готовеньке збігаються, а коли потрібна була допомога, то нікого не дочекаєшся!
