Яка це “правильна старість”?

У вашій родині також є людина, що хоче ще погуляти? У нашій – це бабуся!

Мої батьки кажуть, що це доля мстить їм за відсутність явних підліткових проблем у обох дітей, тобто нас – мене і сестри.

Наприклад, в липні, отримавши пенсію, вона на тиждень рвонула з кращою подружкою на море, вимкнувши телефон і зателефонувала, коли закінчилися гроші. Мама трохи не збожеволіла. Довелося їхати їх забирати. При цьому батько реготав і попросив тещу в наступний раз просто взяти його з собою.

У неї діабет в початковій стадії і коли дільничний лікар з серйозним виглядом почав перераховувати, що їй не можна, вона перебила його:

– А що буде, якщо я це буду їсти?

– Ви можете померти, – з трагічним і загрозливим виглядом сказав лікар.

– Та годі вам! Що, серйозно? Тобто, в 86 років є така ймовірність?

Коротше, колемо інсулін і їмо, що хочемо.

Вона грає в шахи на бульварі з мужиками і виграє! Вона співає в хорі «Веселі бабусі», ходить в театр і відвідує всі безкоштовні міські заходи та концерти. А недавно завела собі вдова бой-френда на 8 років молодшого себе. Тепер вони відриваються разом. У минулі вихідні він потішив її гонками на квадроциклах. А потім вони за вечерею випили 2 літри домашнього вина і заснули перед телевізором в обнімку на дивані у вітальні, де ми їх і застукали, повернувшись з дачі, як парочку підлітків. Так дід Коля був представлений сім’ї.

Я обожнюю свою бабку – вона позитивніша і енергійніша більшості моїх молодих знайомих. Вона любить життя і вміє ним насолоджуватися. «А скільки того життя!» – відповідає вона моїй мамі на всі її: «Мамо, ну як так-то?»

Хочу таку старість.

Алсу ГІЛЬМУТДІНОВА
За матеріалами: banka.varenie.life