Якби не Катя, я б так і залишилась Чебурашкою. Вона допомогла повірити в себе та захиститись від знущань

З самого дитинства я була дуже сором’язливою дівчинкою. Однокласники постійно з мене глузували, бо у мене трішки стирчали вуха в різні сторони. Впевненість в собі мені додала наша нова однокласниця. Ми з нею стали найкращими подругами.

– Чебурашка, прибери свої вушка, бо вони нам заважають.

Такими та подібними фразами часто дражнили мене хлопці. Одного дня до нас у клас приїхала нова учениця. Її батько був воєнним, тому вони часто переїжджали на нове місце, коли тата переводили по службових справах.

Катруся з першого ж погляду привернула увагу однокласників своїм курносим носом. Тому я з її приїздом відпочивала від знущань, адже хлопці знайшли нову жертву.

Катя була мужньою, тому не дозволяла себе ображати. Вже через тиждень ми з нею були найкращими подругами та разом відбивалися від жартівників.

Спочатку вона просто ігнорувала знущання, а потім стала оборонятися.

– Ви закомплексовані хлопчиська, які не знають, чим зайнятись. Яка вам справа до мого носу? Краще читайте книжки, щоб покращити свій інтелект, бо я бачу, що у вас з цим проблеми.

Після таких зауважень хлопці заспокоїлись. Щоб і далі не нариватись на грубість, більше нас не чіпали.

На весняних канікулах Катю возили до окуліста, бо в неї погіршився зір. Їй так вдало підібрали окуляри, що вона тепер стала ще симпатичнішою. В цей час моя мама запропонувала мені змінити зачіску на каре. Тому тепер ніхто не бачив мого дефекту з вухами.

З канікул повернулися дві красуні, тому увага хлопців знову була прикута до нас. Тепер всі хотіли з нами товаришувати та по черзі несли наші портфелі додому.

Ще тоді я зрозуміла, що ставлення оточуючих багато в чому залежить від нашої реакції. Саме впевненість у собі потрібно розвивати у своїх дітях. Дякую Катрусі за той урок. До речі ми до сих пір товаришуємо, але вже сім’ями. Як не дивно, але чоловіків ми собі обрали серед своїх однокласників.