Якось в noліклініці я розмовляла з жінкою, яка свідомо не хотіла дітей, та ось що вона розповіла

Якось, сидячи в noліклініці та чекаючи своєї черги, я почала розмовляти з дуже цікавою літньою дамою, Антоніною Миколаївною. Хоча літньою жінкою її не назвеш. Вона виглядала дуже добре – акуратною та доглянутою.

Жінка розповіла мені про свою молодість. Вона всі свої молоді роки присвятила кар’єрі та собі. Вона жила в своє задоволення.

В перший шлюб вона вступила в двадцять років. Перші десять років чоловік нічого про дітей не казав та не просив. А потім, як тільки їм виповнилося по 30 років, почав просити народити йому дитину. Дитина в плани Антоніни Миколаївни не входила, тому вона одразу подала на розлучення.

Пізніше вона знову вийшла заміж. Цього разу чоловік також не хотів дітей, тому вони знайшли один одного. Багато працюючи та отримавши дуже хорошу роботу, яку вона чесно заслужила, жінка змогла отримати можливість вдягатися в найкращих бутіках Мілану.

У віці 60-ти років вона стала вдовою. Зараз, дякуючи своїй праці, може спокійно жити та не переживати, вона забезпечила собі безбідну старість. Та й крім того, вона старається підтримувати в хорошому стані своє здоров’я та виглядати добре.

Зараз вона ходить на уроки співу, ходить на заняття танцями, займається фінською ходьбою.

Я поцікавилась в Антоніни Миколаївни:

– Ви ніколи і ні разу не пошкодували про те, що не завели дітей? Ви б зараз не були самі…

– Знаєте, пані, ніколи не шкодувала. Я жила в своє задоволення. От в моїх подруг що? Є діти. Але самі вони зараз. Вони не потрібні власним дітям. А я теж сама, проте в змозі найняти людину, яка буде мене доглядати, якщо що. Я щаслива і ні про що не шкодую.