ЖИТТЯ

Якщо я poзлучена та маю дитину, то я пpиpeчена на caмoтність? Чи можна розірвати цей замкнутий круг?

Так сталося, що у 29 років я залишилася сама з дитиною на руках. Хоча ініціатором poзлучeння була я, але у мене були на те поважні причини.

Заміж я вийшла у 27 та одразу ж стала мамою. Саме вагітність була основним аргументом для одруження. Вже зараз я розумію, що не обов’язково було ставати на весільний рушник, але суворе виховання батьків заклало в мені саме такі установки, що дитина повинна народжуватись в повній сім’ї.

Реклама

До народження дочки все було добре, якщо не зважати на те, що весь період підготовки до весілля жених переконував перервати вагітність, та й одружуватись не дуже хотів, але, мабуть, йому було соромно, що про нього скажуть наші спільні знайомі, якщо він покине свою ненароджену дитину.

Реклама

З народженням дочки стосунки змінились кардинально. Чоловік постійно був роздратований, на вихідних ходив на пиво з товаришами та приповзав додому вже далеко за північ. Ще й звинувачував мене, що я не хочу з ним спілкуватись і не розумію його. І те, що три години ночі, а я вже чотири рази вставала до дитини – це не поважна причина моєї відмови.

Інколи він «включав» хорошого татуся. Вночі за дочкою дивився він, а мене повинен був будити тільки для того, щоб погодувати. Вона в мене була на грудному вигодовуванні. При цьому чоловік цілу ніч дивився фільми на комп’ютері, тому нормально спати я все-таки не могла.

На ранок після недоспаної ночі по однокімнатній квартирі я повинна ходити на носочках, а коли дівчинка починала плакати, то ми чули у свою адресу дуже «приємні висловлювання».

Він, звичайно, ходив на роботу, але зарплатня була невисока, та й ту він витрачав на себе. Не знаю, як би ми жили, якби не державна допомога та підтримка моїх батьків. Бували такі моменти, що у нас закінчувалися продукти, підгузки – до чергової виплати не дотягнути. Я надіялась на його зарплату. В день, коли він отримав зарплатню, він прийшов з новеньким спінінгом, на який витратив майже всі гроші. Мої ж батьки допоможуть.

Коли він почав піднімати руку на мене та обзивати нашу однорічну донечку різними словами за те, що вона не там залишила іграшку або зім’яла залишені ним без нагляду документи, я не витримала та подала на розлучення.

Після розставання він намагався пред’являти якісь права на дитину, але ж вона йому була не потрібна. Він просто хотів мною маніпулювати.

Після розлучення я спочатку замкнулася в собі. Було складно комусь довіряти. Та й траплялися мені кавалери якісь дивні. Одні прагнули жити моїм коштом, інші любили гулянки й випивку. Серйозні стосунки нікому не цікаві. Навіть деякі жонаті чоловіки були впевнені, що я повинна підтримувати своє жіноче здоров’я. Для цього вони пропонували час від часу зустрічатися для інтимних відносин.

І ось нарешті я зустріла хорошого люблячого чоловіка. Він був ніжним і люблячим і шукав жінку для створення сім’ї. Те, що у мене вже була донечка від попереднього шлюбу, його не бентежило. Він обіцяв її любити, як рідну.

Настав день знайомства з майбутніми свекрами. У них є власний сімейний бізнес, який в перспективі повинен був залишитись Максимові. Коли його мати дізналась про те, що я розлучена і маю дитину, то навіть не захотіла продовжувати розмову. Вона встала з-за столу і сказала, що якщо Максим хоче отримати спадок, то мусить відмовитися від мене.

Чому таке несправедливе життя? Мати готова одружити свого сина на будь-якій жінці, якби тільки вона була не розлучена та без дітей. А як же почуття? Якщо я сама виховую дочку, то повинна поставити хрест на своєму особистому житті?

Реклама

Також цiкаво:

Close