«Якщо ти не перепишеш на мене половину своєї трикімнатної квартири, то я буду вважати, що все, що в нас було це бpexня і ти мене ніколи не кохала!»

Багато старалася Яна, щоб придбати житло. Так, вона могла спокійно жити й на орендованій квартирі, але не хотілося їй жити в квартирі на пташиних правах та віддавати за неї частину зарплати. Тому влаштувалася вона ще на декілька підробітків.

Та не тільки важка робота стала буденністю в її житті. Також що дня Яна стикалася із насмішками колег. То через обід, який вона принесла з собою, то через одяг, наприклад через кофтину, яку вона носила вже рік. Хоча що тут такого не зрозуміло.

Економила Яна на всьому, не купувала собі нічого лишнього, не ходила в кафе і жила дуже аскетично. Все ради власного житла. І от нарешті принесли труди Яни плоди. В неї вийшло придбати хорошу трикімнатну квартиру та зробити в ній хороший ремонт.

Як тільки все було готово і Яна переїхала в свою нову домівку, яку вона так важко придбала, то одразу звільнилася з підробітків. Часу і сил стало більше, тому на роботі вона стала краще працювати та показувати хороші результати. Також пройшлася по магазинах та салонах краси, привела себе в порядок та відпочила тілом і душею. Заслужила нарешті за стільки років. Перетворилася в писану красуню. Хоча вона і так була красива, проте правильний одяг, зачіска та макіяж зробили своє діло.

Згодом дівчину підвищили на роботі та на новій посаді дівчина стала дуже пристойно заробляти. Все стало налагоджуватися завдяки її праці. А згодом і її особисте життя стало кращим. Вона зустріла Артемом.

Всього через декілька місяців після початку їх спілкування вони вирішили з’їхатися. Звісно ж стали жити в квартирі Яни. Артем ж знімав у оренду квартиру. А так би на весілля, яке вони вже обговорювали, назбирали б грошей і швидше і більше.

Поживши так рік та назбиравши пристойну суму на особистих рахунках кожного, Артем вирішив зробити пропозицію руки та серця Яні. І дівчина, дуже зрадівши, одразу ж погодилася. Проте сумним був Артем, хоча Яна очікувала побачити на його обличчі таку ж радість, як і в неї.

-Сонечко, любий, чому ти такий сумний? Все добре? Чи ти не щасливий, що ми скоро станемо офіційно сім’єю?– схвильовано поцікавилася Яна.

-Ні, що ти. Звісно ж я радий! Але ж… я просто живу в цій квартирі як нахлібник, ніби в мене тут всього лиш пташині права. І коли ми ще зустрічалися, це пів біди, але тепер коли ми станемо подружжям… – видав Артем.

-Не переживай про таке. Мій дім – твій дім. Не думай про такі дурниці! Ти ж, як-ні-як, мій чоловік майбутній. – заспокоювала Яна.

-Ти не розумієш, як я бачу. Так, по паспорту я буду тобі чоловіком офіційним, але в домі твоєму я ніхто і звати мене ніяк. Не вийде мені бути господарем в домі, який мені не належить.

-Як це ти ніхто?! Що за дурниці ти собі в голову вбив? Ти мій майбутній чоловік. І ти будеш прекрасним господарем, навіть не маючи в своєму розпорядженні нерухомість.

-Не хочу я саме так. Довго все обдумавши я дійшов висновку, що відчую себе господарем і буду спокійний, лише якщо ти половину цієї квартини перепишеш на мене. Ми ж все таки і так сім’єю будемо, тому все добре, правда?

Описати здивування Яни дуже важко. Бо це ж буквально звучало як «перепиши на мене частину квартири!». І що їй на це відповісти? Як реагувати?

-Чому мовчиш? Що, як діло дійшло до квартири, то одразу пройшла любов зів’яли помідори?

-Ем, взагаліто ні. Це дуже неочікувано, тому я здивувалася.

-Я сподіваюсь, Янусю, що ти розумієш, що це прості формальності і нічого більше. Ми ж кохаємо одна одного, тому в цьому питанні вагань та якихось сумнівів не має бути. Я б вчинив точно так само, якби опинився на твоєму місці. Якщо ж ти відмовишся, то я буду вважати, що все, що було до цього – це все було пустими словами і ти мене насправді ніколи не кохала.

Яна нічого не стала доводити, не стала вестися на таку маніпуляцію. Не тому що не кохала, а тому що дуже все це підозріло виглядало. І далеко не даремно їй щось підказувало, що не варто робити так, як просить Артем. Бо ж всього через місяць після їхнього розриву Артем знайшов собі іншу пасію з шикарною квартирою в центрі та переїхав жити до неї. Тому не так вже й складно додуматися, які плани були в нього на квартиру Яни…