Її 42, йому 50, а їх спільній доньці всього 3 роки! Й вона розповіла мені, що зовсім не хотіла ставати матір’ю!

На днях я у парку побачила жінку, що гуляла зі своєю дитиною. Ми з нею почали розмовляти і я довідалась, що зараз її 42 роки (хоча я б ні за що про це не подумала, бо виглядає вона на 30 років, має красиву й доглянуту фігуру і молодіжні інтереси). Єдине, що видавало її вік були зморшки на обличчі, й то вони утворилися від посмішок. Жінка здавалась дуже щасливою.

А потім ми з нею перейшли на більш особисті теми, й вона мигцем обмовилась, що шкодує про пізню вагітність. Виявилось, що пологи для неї були справжнім стресом, який її організм ледь витримав. До того ж її чоловіку було 50 років, і він зовсім не хоче брати участь у вихованні дитини. Мало того, що він з дитиною не допомагає, так ще й по побуту нічого не робить. Вона його кликала погуляти з собою, то він навіть тут відмовив. Так і вийшло, що у 42 роки після пологів вона має ослаблений організм й купу роботи по дому, та ще й виховання доньки на її плечах.

Я з нею продовжила цю розмову й висловила свою думку, що народжувати у такому віці не варто. Звичайно, ми хочемо дати дитині найкраще й для цього заробляємо гроші, зовсім позабувши, що наш основний ресурс час та енергії вичерпні, й у такому віці його залишилося зовсім мало.

Дитина повинна народжуватися у родині, де з нею будуть гратися, де її любитимуть й демонструватимуть хороший приклад, а не там, де вона буде ношею.

Що ви про це думаєте?