Його дружина оскаженіла й не дала мені спокійно випити кави!

Ми, дві хороші подруги, стояли біля кафе й пили каву. Не знали, чи брати наступну, чи цю розтягнути, щоб встигнути обмінятися всіма новинами. Доки ми думали над цим запитанням, до кафе під’їхав автомобіль й припаркувався навпроти нашого вікна. Чоловік, що звідти вийшов й побачив нас, мов для нас сюди і їхав, підійшов до нас.

– Привіт, леді, я Богдан, у мене є сьогодні чудовий вільний вечір. Можливо, хтось з вас склав би мені компанію? — запитав він, посміхаючись.

– Ні – одноголосно відповіли ми.

Через кілька хвилин ми зовсім забули про це його запитання, бо розговорилися. Виявилось, у нас трьох було багато спільних тем для розмов й незабаром він цілком влився у нашу компанію. Минула десь година й ми повідомили йому, що нам пора їхати, бо незабаром останній тролейбус у наш район. Він тут же підскочив й сказав, що сам нас підвезе, куди ми скажемо, щоб ми не ходили по тому багні й не тіснилися у тролейбусах.

Ми зраділи такій пропозиції, тим паче Богдан нам симпатизував, й погодилися.

Ми жили через кілька будинків одна від одної, тому сходили там само. Першою з машини вискочила моя подруга, а наступною я. Проте я затрималась на коротку мить, бо Богдан попросив залишити йому свій номер. Я протягнула йому візитку, подякувала й відправилась додому.

Я тільки потрапила додому, як мій телефон задзвонив. Це був Богдан, він цікавився, чи все зі мною добре, а потім запитував, чи не хочу я з ним зустрітися знову завтра й продовжити знайомство. У ньому було щось добре, тому я вирішила, що це непогана ідея та й інших планів на наступний вечір у мене не було.

Зранку я проснулась не від будильника, а від дзвінка Богдана.

Ще не проснувшись до кінця я сонно пролепетала: «Доброго ранку!»

– Ах ти! Та ти хоч знаєш, що у нього двоє дітей вдома! Доки ти його там розважаєш, вони тут його чекають! Добрий ранок? Що вже сніданок йому у ліжко готуєш?

Ранок у мене почався не з кави.

– Ви про що? Які діти? Який сніданок у ліжко?

Його дружина продовжувалась щось кричати й говорити до мене, але я зрозуміла, що говорити й пояснювати її щось не має сенсу, тому вибила.

Через кілька хвилин мені зателефонував вже сам Богдан й вибачився за свою дружину, а потім почав просити все-таки піти з ним на каву. Я лише розсміялась і сказала, що краще б він свою дружину кавою пригостив, а то вона дуже агресивна у нього.