Життя часто не виправдовує наші сподівання навіть тоді, коли всі навколо впевнені в одному. Так і сталося з моєю подругою дитинства Іриною — справжньою красунею, за якою бігали чи не всі хлопці нашого містечка.
Зараз мені 42, я щаслива мама двох дітей, а скоро стану і бабусею. Одного дня, коли моя старша вагітна дочка приїхала до мене в гості, ми взялися згадувати минуле, я принесла свій шкільний альбом, і ми почали переглядати фотографії. На одній сторінці моя донька побачила фото Ірки — першої красуні нашої школи, моєї найкращої подруги, і сказала:
“Ой, а ця дівчина неймовірної вроди! Напевно, тепер вона живе у якомусь великому місті, та аж ніяк не бідує, така красуня точно вийшла заміж за багатія!”. Але я знала, що доля Ірини тільки здавалася чарівною, а насправді все сталося досить сумно. Ми з дочкою зручно вмістилися на дивані, і я почала їй розповідати історію життя Ірки.
В юному віці до цієї красуні і справді була прикута вся увага — вона була королевою на всіх конкурсах, отримувала головні ролі у всіх виставах, та й хлопців вибирала тільки найкращих. Так би й тривало в дорослому житті, якби не один випадок, який назавжди зруйнував її вроду.
Коли ми закінчили школу, то кожен з нас поїхав вчитися в різні міста, Ірка була у тому списку учнів, які не залишили своє рідне місто через брак коштів в родині. Але дівчину це ніяк не турбувало, і вона пішла вчитися в місцевий коледж — вивчала туризм. Хоч вона і відмінно закінчила школу, будувати кар’єру ніколи не збиралася, бо розраховувала на багатого чоловіка, який буде її забезпечувати. Ми часто писали одна одній, і подруга розповідала мені, які пригоди у неї трапляються, а я дивувалася, бо поїхала вчитися в чуже місто, жила без батьків, але таких пригод у мене не було. Але це ж Ірка!
Одного разу мені прийшов від неї лист, в якому подруга повідомляла:
“Катю, тобі слід готуватися до весілля, будеш моєю головною дружкою! Уявляєш, до нас в місто переїхав жити крутий бізнесмен, хоче тут збудувати торговий центр, а вже наступного дня закохався у мене! Нашим стосункам місяць, а він вже заміж кличе, ну я і погодилася. Тому не плануй нічого на жовтень — будемо святкувати!”.
Ця новина була очікуваною, але я не думала, що Іра так швидко знайде нареченого.
Був якраз кінець навчального року, Ірка вже жила в домі свого коханого, зустрічалися вони три місяці з того часу, як мені прийшов від неї лист, а я саме приїхала додому на літні канікули. Приїхавши в рідне місто, я дізналася, що моя найкраща подруга вагітна, і про це вже знають всі місцеві жителі — Іра сама розповіла, вихвалялася так. Наступного дня я прийшла до подруги і за посиденьками на веранді дорогого будинку побачила таку картину: додому саме повернувся її наречений – 32-річний Вадим, грубий не тільки фігурою, але і своєю поведінкою, він відразу почав кричати на Іру, щоб та поставила йому на стіл їсти та сиділа біля нього, але перед тим їй треба було одягнути вечірню сукню, бо інакшу біля себе він її бачити не хотів. Тоді я зрозуміла, що це жорстока людина, яку не змінить навіть народження їхньої дитини й порадила подрузі не виходити за нього, бо буде біда. Але Іра мене слухати не хотіла, казала, що її все влаштовує.
У жовтні вони таки зіграли пишне весілля, Ірка була на п’ятому місяці вагітності, і це додавало їй ще більшої краси.
Пізніше ми дізналися, що молодята поїхали на відпочинок, а через тиждень Іра повернулася і була сама не своя. Вона стала замкнутою, ні з ким не хотіла спілкуватися, сиділа тільки вдома.
Одного вечора вона поїхала з чоловіком до його батьків, він напився і сів за кермо сам, хоч його й просили так не робити. Дружину він змусив їхати з ним. На жаль, вони потрапили в аварію, Ірка хоч і була пристебнута, але ремінь безпеки не врятував ні її обличчя, яке стало мішенню для розбитого скла, ні дитини — вона втратила маля…
Вадим не постраждав так, як дружина, але за її життя він вже не переймався, йому поруч потрібна була кукла, красива обгортка, а після аварії Іра стала схожа на 40-річну бабусю.
Коли її виписали з лікарні, чоловік подав на розлучення, а її речі викинув з дому, так вона і залишилася сама у свої 20 років.
Іра замкнулася в собі, переїхала в інше місто та почала пити, вона вже не розраховувала на свою красу, бо її не було, тому знайшла вихід — запивати горе. Так моя подруга після того жодного разу не виходила на зв’язок, хоч я і намагалася її знайти. Через десять років ми дізналися, що Ірка померла, її знайшли на вулиці, де вона замерзла від холоду, бувши п’яною.
Я завжди згадую свою подругу-красуню, яка могла багато чого добитися в житті, але той чоловік зіпсував її вроду та серце.
