Одного разу, прогулюючись сквером, в одному з перехожих хлопець упізнав свого вчителя початкових класів. Не стримуючи радості, він швидко підійшов до нього.
– Доброго дня, Олег Вікторович, я вашим учнем був 10 років тому, можливо, пам’ятаєте?
– Доброго дня й тобі, звісно, пам’ятаю, Олексію! Як твої справи? Як життя склалось?
– Ой, та завдяки вам я і сам викладачем став! Це ви так сильно на мене вплинули!
– Невже? І що ж я такого вагомого зробив?
– А ви не пам’ятаєте?
– Не пригадую.
– Тоді я вам все розповім.
У третьому класі Вова Сидоров прийшов у школу з дорогим годинником. Вони тоді дуже популярні були, кожен хотів такі мати, та він давав їх всім приміряти, а потім забувся про них і залишив на парті. Тоді у моїй голові й виникнула та дурна ідея забрати його собі.

Через урок Вова помітив, що годинник зник, почав шукати, а після розплакався і прийшов до вас скаржитися, що у класі є злочинець. Я вже хотів повернути йому годинник, але мені було так соромно, що я не міг, а тут ще й ви голосно промовили: «Діти, чуже брати не можна, поверніть, будь ласка, годинник!».
А коли ніхто нічого не повернув, то ви замкнули клас і промовили: «Зараз я проведу невеличкий обшук по ваших кишенях, але ніхто з вас не повинен відкривати очі. Це наша таємниця».
Я думав, що от і настав мій найприкріший та найганебніший момент у житті.
Тоді всі вас послухалися. Ви знайшли годинник у моїй кишені, ні слова не промовили та продовжили обшук, а після, мов нічого не трапилось, повернули їх власнику. Мені було все ще соромно, але я був вам так вдячний! У той день ви врятували маленького хлопчика від ганьби.
Ви не стали всім розповідати, який я поганий та злодій, навіть моїм батькам про це не обмовилися. Ви вже тоді зрозуміли, що я засвоїв урок і допомогли мені зберегти честь. Я вирішив взяти з вас приклад і теж стати вчителем.
Ви хіба не пам’ятаєте цього?
– Вибач, але я й сам не знав, що це був ти. Коли ви шикувалися, я не дивився, та й обшукував я з закритими очима.
– Тоді хочу лише вам подякувати, тому що лише найкращі вчителі не перевиховують тебе, а допомагають стати собою!