Цього року ми не збиpaлиcь святкувати ювілей дружини, але тeщa з таким нашим рішенням нe пoгoдилacь і нe пiдтpимaлa нас

У мене чудова родина: кохана дружина, яка дійсно стала для мене ще й найкращим другом, і прекрасні діти. Ірина – найкраща жінка у світі: уважна, турботлива, мудра, завжди підтримає і дасть пораду. Саме завдяки їй ми правильно виховали дітей, зумівши привити їм любов до знань. І все було б чудово, якби не моя тeщa, яка завжди любить втpутитиcь в нашу родину і в наші особисті справи.

Ми щороку святкуємо дні народження всією родиною, бо це наша традиція – збиратись всім разом в такі особливі дні. Цього року дружині виповнюється 50 років. Вона запропонувала цього разу не святкувати на широку ногу, а просто скромно провести день разом: сходити в кіно чи в кафе, або ж подивитись кіно вдома зі смачним морозивом. Я хотів переконати її у зворотному, але зрозумів, що це марно, і тому просто підтримав її ідею.

Настав день народження Ірини. Дякувати Богу, що він випав на вихідний день, і ми могли виспатись. Потім зібрались родиною на сніданок і почали разом планувати, як саме проведемо день. Було вирішено, що ми з дружиною приготуємо обід, сходимо родиною в кінотеатр (доньки взяли на себе відповідальність за вибір фільму), а на вечір купимо тортик і замовимо піцу.

І тільки но ми з дружиною стали до плити, як пролунав дзвінок. І тут наші святкові плани вмить було зруйновано. Телефонувала теща, яка проігнорувала наші бажання і сказала, що приїде до нас на святковий обід. А крім неї, приїдуть мої батьки та сестра з родиною. Словом, тепер замість скромного обіду ми мали за короткий час приготувати шикарний святковий обід на 10 чоловік.

Ми були шоковані таким вчинком тещі. А на обличчі Ірини було написано: “Що тепер нам робити? За що мені братись першим? Як все встигнути?” Словом, теща підкинула проблем. І на жаль, це було не вперше – вона завжди робила, що хотіла, і не зважала на наші плани та бажання.

Ми з дружиною побігли в магазин за продуктами. По дорозі Ірина обдумувала меню і вже на місці орієнтувались по продуктах. Повернувшись додому, дружина почала готувати гаряче, а ми з доньками нарізали салати й робили канапки. Десерт довелось замовляти в кафе.

Ми ледь встигали, Ірина дуже нервувала, що у свій день народження знову метушиться на кухні, не присідаючи. Добре, що гості трішки запізнились і прийшли, якраз коли ми вже накривали на стіл.

Всі були радісні, з апетитом їли та випивали. Але найщасливішою була теща, тому що вона отримала те, чого хотіла – свята в першу чергу для себе. Адже ми з дружиною хотіла по-іншому провести цей день, вперше за скільки років. Але теща як завжди проігнорувала наші бажання. Всім було весело і дружина теж посміхалась і вдавала, що дуже рада всіх бачити. Хоча особисто я розумів, що насправді святом для неї було б просто побути разом з родиною, а не крутитись на кухні знову. Ми вже в тому віці, коли шумні компанії виснажують і хочеться спокою.