Історія про життя дівчинки Ліди у багатодітній родині!

Зовсім недавно ми переїхали у нове місто, і мій десятирічний син почав ходити у нову школу. Він у нас хлопчик хороший, тому швидко друзів серед однокласників знайшов. Найближчою серед всіх була Ліда.

Познайомилась я з нею вже за місяць його навчання, я повернулась з роботи, а вони у кімнаті сина в ігри грали, а перед тим вже й уроки повчили. Мене це трохи здивувало, тому що дівчинка відразу після школи прийшла до нас, на годиннику буда восьма вечора, а з її рідних її досі ніхто не шукав. Потім від спільних знайомих я дізналась, що дівчинка народжена у багатодітній родині, де у неї є ще п’ятеро братів та сестер.

Їхня сім’я живе у трикімнатній квартирі. У них семеро дітей, троє наймолодших, у тому числі й Ліда, живуть в одній кімнаті. Дівчинка постійно не може нормально спати, бо найменший братик кричить ночами, весь одяг вона доношує за старшими, сама ніколи у магазинах не бувала, якщо чогось не вистачає, то матір просить у людей. Не було у неї ніколи й своїх іграшок чи цукерок, все спільне, або віддане від когось.

– От ви, Людмило Дмитрівно, просто так сину залишаєте цукерки, у вазочці, і він може їх їсти, коли захоче, а я отримую одну цукерку на день, а інколи і її віддадуть комусь іншому! – одного разу поділилась зі мною дівчинка, коли я почала розпитувати про її сім’ю.

– Мені добре у вас, а дома погано… Там мама мене змушує менших братів глядіти, а я не хочу! У мене там немає нічого свого! Мені навіть гратися забороняють, говорять, що я доросла і повинна мамі допомагати. Я ж навіть книжку почитати чи уроки повчити не можу, бо постійно хтось заважає, – не могла припинити скаржитися Ліда, а у кінці підсумувала: — Я для себе вирішила, що коли виросту, то народжу лише одну дитину і буду її любити!

Згодом я познайомилась з її мамою, вона не була поганою чи звіром, хороша й усміхнена жінка, от лише дівчинка не була з ними щасливою. Вона втекла зі школи після 9 класу до коледжу, там поселилась у гуртожитку і насолоджувалась життям лише з однією сусідкою!

Зовсім недавно я з нею знову зустрілась. Вона виросла, стала красивою та жіночною, знайшла роботу, але ще не одружилась.

– У мене все чудово, ось скоро повністю іпотеку закрию за квартиру, а після цього планую кудись у подорож, хочу світ побачити. Маю хорошого хлопця, ми вже з ним плануємо спільне житті, і я відразу йому повідомила, що понад двоє дітей я не хочу, бо хочу віддати їм все-все найкраще!

– А з батьками ти підтримуєш спілкування?

– Інколи ми говоримо телефоном, але нічого з цього я не отримую. Я ніколи не відчувала себе потрібною їм, от навіть ви, тітко Людо, дали мені набагато більше тепла та турботи, ніж рідні батьки.

Це проста розповідь про дівчинку Ліду та її життя, а кожен сам вже зробить свої висновки.