Юрій подарував мені і своїй новій дівчині однакові каблучки

Ця подія сталась напередодні Нового року. Як і всі, Оксана метушилась: то подарунки купувала, то на салат якісь продукти, то до хати щось. Вона працює офіс-менеджером, а її чоловік Юрій – юрист. Якраз 30 грудня вона з двома великими пакетами поверталась до хати, чоловік був удома. Дивно, бо він завжди допізна на роботі.

– Юрцю, ти вдома, так?, – зраділа Оксана.

– Так, люба. Сьогодні чомусь швидко. Давай пакети, я на кухню віднесу, – відповів чоловік.

Чоловік Оксани завжди довго затримувався на роботі, а тому для дружини було дивно його побачити так рано. Річ у тім, що Юрій працює юристом, а тому часто може затриматись, бо йдуть пізні засідання чи вони з керівництвом можуть святкувати виграну справу. Словом, це було нечасте явище – побачити чоловіка так рано. До того ж справи у Юрія йшли досить непогано. Нещодавно його підвищили на роботі і він придбав досить нову машину. Для юристів завжди треба мати пристойний вигляд, а тому чоловік придбав кілька сорочок, змінив імідж, почав купувати дорогі парфуми. Згодом, чоловік оновив свої гаджети і мав справді серйозний вигляд.

А от, Оксана, у свою чергу, не надавала перевагу дорогим речам, вона вважала, що краще купити щось для дому, ніж витрачати шалені гроші на речі. Тим паче, працювала воно в офісі, тому не було куди дуже вдягатись.

Коли Оксана зняла пальто та черевики, пішла на кухню розкладати продукти по поличках і в холодильник. Тут неочікувано чоловік почав серйозну розмову:

-Оксанко, сядь, будь ласка. Потім ці продукти розкладеш. Тут така справа: я маю їхати на дуже важливий суд, до Львова. Серйозний бізнесмен став моїм клієнтом, гроші великі, справа досить нелегка. Я змушений поїхати завтра зранку, бо суд призначили на 2 січня. А чим я доберусь після Нового року?

-Тобто ти поїдеш завтра? Ти не можеш літаком полетіти? За 2 години будеш там, – розгублена сказала Оксана.

-Та на літак грошей нема, а тому бізнесмену карту заморозили, він мені оплатити не може. Я ж тобі дорогий подарунок придбав, мушу їхати поїздом завтра.

Коли Юрій казав ті слова, то витягнув з-під стола коробочку оксамитову, де ймовірна була ювелірна прикраса.

-Дивно, що клієнт не може оплатити тобі проїзд. А це точно бізнесмен? – налякано спитала Оксана.

-Та все нормально буде. Він десь гроші на суд знайде, кажу тобі йому рахунки “заморозили”. Він ніби нормальний чоловік, продасть щось, віддасть, – впевнено переконував Юрій. – Ось тобі подарунок!

-Це мені? – недовірливо спитала Оксана.

Коли Оксанка відкрила коробочку, там лежала неймовірна каблучка з діамантом. Оксана побачивши бренд та ціну була шокована! Невже ця каблучка їй?

-Юрчику, дякую тобі! Кохаю тебе! – сказала жінка, приміряючи колечко.

-Ти ж завжди мріяла про діаманти. От, кохана, покажеш своїм подругам. З передноворіччям, люба!

-Який ти в мене молодець! Вмієш зробити мене щасливою!

-Так, тобі личить! Шкода, що в новорічну ніч ми будемо у різних містах, – зітхнув Юрій.

-Ну нічого, я до подруги або до мами піду. Нудьгувати точно не буду.

Ввечері пара почала збирати валізу, адже завтра виїзд о 6 ранку. Ранок настав надто швидко, і чоловік поїхав у Львів.

Тим часом Оксана вирішила поїхати до мами, розповіла про колечко та роботу, привезла шампанського та кілька салатиків і під бій курантів загадала бажання! Весь вечір Оксанка дивилась на колечко і згадувала свого чоловіка.

Юрій о 00:00 так і не подзвонив. Оксана подумала, що чоловік змучений з дороги, адже дорога була довгою, тому вирішила сама не дзвонити. Перевірила усі соцмережі та смс, проте сенсу не було.

Другого січня Оксана вирішила повернутись до дому і прилягла відпочити, як обідній сон закінчився тим, що хтось дзвонив у двері. Це була сусідка Зося, з п’ятого поверху:

-Оксанко, ви нас затопите зараз!

Оксана перевірила ванну та кухню, виявилось, що труби прорвало, а тому у сусідки волога стеля.

-Що ж мені робити! Юрчика нема!

-Оксанко, перекрий воду! Скоріше! Викликай майстра, бо будеш нам ремонти робити! – знервовано вигукнула сусідка.

Через годину приїхав майстер, який, напевно, ще святкував Новий рік. Але таки зробив свою роботу і сказав:

-Ну ось! Робота готова! 500 гривень, і я пішов.

-А чого так багато?

-Як чого? 2 січня, Новий рік, нові тарифи. Я подзвоню диспетчеру з твого номеру, добре? Мій розрядився, – сказав майстер.

-Добре. Дзвоніть, я йду за грошима в кімнату.

Поки майстер набирав номер, то Оксана принесла 1000 гривень однією купюрою.

-У мене не буде решти.

-В мене тільки 1000 або 400.

-Добре, неси 400.

В Оксани видався неспокійний обід. Тому жінка подумала, що чашка кави трішки заспокоїть її нерви. Чоловік так і не дзвонив і Оксана помітно почала нервуватись. Потім жінка вирішила знову подивитись на каблучку, яку вона чомусь зняла перед сном. Жахнулась. Каблучки ніде не було.

Оксана почала набирати ту саму диспетчерську, щоб дізнатись номер чоловіка, який, ймовірно, викрав у неї прикрасу. Жінка мусила збрехати, що вода знову тече, для того, щоб все було якнайшвидше.

Нарешті диспетчерка скинула номер на Телеграм і розгублена жінка почала дзвонити до майстра. Вона пригрозила, що подзвонить в поліцію, і через годину майстер таки приїхав і привіз каблучку.

-На ту біжутерію! В ломбард хотів занести, то мене вигнали з тим!

-Це не біжутерія! Йди, бо зараз точно поліцію викличу! – крикнула Оксана.

Жінка спершу подумала, що майстер обдурив її і приніс якесь дешеве колечко, проте гравіювання було те саме. Оксана замислилась над тим, що чоловік міг зробити несправжній подарунок. Жінка вирішила не думати і гадати, а сама пішла в ломбард. Їй відповіли, що це справді біжутерія, яка має ціну не більше 300 гривень. Жінка вибігла з ломбарду і не могла повірити, що її коханий Юрчик міг так обдурити.

Зі сльозами на очах Оксана йшла до дому і побачила машину чоловіка, яку той мав залишити на парковці вокзалу. А тут вона бачить, що машина Юри біля квіткового магазину.

Оксана витерла сльози, підійшла трохи ближче і помітила, як біля машини її Юрчика стояла дівчина: висока, худенька, біловолоса дівчина років 25. Оксана вирішила сфотографувати дівчину та помітила, як на руці дівчини була така ж самісінька каблучка, як у неї.

Вона не могла повірити очам! Дивилась то на свою каблучку, то на фото і вирішила звернутись до подруги. Ліля приїхала з пляшкою вина і Оксана трішки заспокоїлась, мовляв, якщо вже і зраджує, то на його совісті.

Наступного ранку, Оксана прокинулась від звуку телефона:

–Доброго ранку, кохана! Вибач, телефон розрядився і тут багато справ було. Ще й рахунок забув поповнити. Як ти там? До речі, зовсім забув, з Новим роком тебе!

-З новим щастям! – холодно відповіла Оксана.

-Кохана, щось трапилось? Що таке? Ти яка сама не своя…- спитав чоловік.

-Трапилось. За годину чекаю тебе вдома.

-Як я маю приїхати, у мене поїзд на 16:00.

-Який поїзд? Ти в Одесі! Не у Львові! Не бреши, – сказала Оксана.

Через пів години чоловік вже був на порозі квартири, він був здивований від того звідки Оксана дізналась про те, що він справді тут.

-Ось забери! Мені такого подарунку не треба!

-Що? Давай ми про все поговоримо, ти все не так зрозуміла, люба.

-Забирай свої речі і йди до своєї нової пасії. Щоб я тебе тут більше не бачила.

На душі в Оксани було важко. Вона не могла повірити в те, що чоловік якого вона так любила міг отак просто зрадити. Вона зробила чай і просто плакала.

Тим часом, Юрій шкодував про те, що його план не вдався, адже нова дівчина була чудовою коханкою, а з Оксаною чоловік був завжди нагодований. Не міг Юрій всісти на два стільці одночасно.

Оксана витерла сльози і за пів року її бажання, яке вона загадала на Новий рік, здійснилось. Вона хотіла мати поряд люблячого чоловіка і народити дитинку. Вона зустріла Тараса, який подарував їй незабутні пів року зустрічань. Тепер пара офіційно хоче узаконити свої стосунки і, здається, у них буде поповнення.

Оксана дуже змінилась за цей час: почала доглядати за собою, змінила роботу та ходила на фітнес з дівчатами. Вона знову відчула, що таке бути коханою!