ЖИТТЯ

Хлопчик намагався вкритися бpyднoю raнчіркою та хоч трошки зігpiтися біля ледь теплої батареї

Вікторія поспішала додому з роботи. На вулиці була вкрай неприємна погода. Початок зими: сніг ще не випав, але було дуже холодно та мокро. Вона намагалася сховати обличчя у свій шарф від зустрічного вітру. Ось нарешті вона вже забігла до свого під’їзду, ще кілька поверхів, і вона буде у своїй теплій квартирі.

Піднімаючись по сходах, на одному з прольотів вона побачила хлопчика років шести, який намагався вкритися брудною ганчіркою та хоч трохи зігрітися біля ледь теплої батареї. На очах у нього були сльози від страху та того, що він залишився сам.

Вікторія не змогла пройти повз. Вона працювала вихователькою у дитячому садочку, тому почала турботливим голосом розпитувати у дитини, що сталося, і чому він тут. Але хлопчик боявся хоч щось їй сказати. Що ж, вона знала, як знайти підхід до дітей, тому швидко пішла додому та знайшла в себе якісь солодощі. Коли вона повернулася, то дитина все так же само сиділа та намагалася зігрітися. Дівчина пригостила малого цукерками та запропонувала піти попити гарячого чаю до неї додому.

Реклама

Можливо, він і боявся йти до чужих людей, але холод та перспектива попити чогось теплого перемогли та змусили його піти. У квартирі Вікторія помітила, що хлопчик дуже брудний та одягнений в порваний одяг. Чайник швидко закипів, й вона почала пригощати хлопчика. Швидко зробила декілька бутербродів з маслом та ковбасою. Дитина жадібно накинулася на їжу, видно було, що він не їв декілька днів. Поки малий обідав, Вікторія роздумувала, що робити далі. Повертати його до під’їзду назад не можна було.

А знаєш, що я вигадала, залишайся сьогодні в мене. Я маю одне зайве ліжко, тобі буде зручно, у будь-якому випадку, набагато зручніше, ніж у під’їзді.

– Справді можна? – здивовано запитав хлопчина.

– Ну звісно, квартира в мене невелика, але ж ти багато місця не займаєш, – посміхнулася вона.

На тому й вирішили. Дівчина, у першу чергу, завела хлопця до ванни та дозволила йому помитися. Замість його брудного одягу вона знайшла старі речі свого старшого брата. Вони були великі, але виглядали набагато краще. Малий в прямому сенсі «втопився» в теплій кофті з капюшоном. Ввечері, поки хлопець дивився якийсь мультфільм по телевізору, Вікторія зателефонувала своїй начальниці та запитала, що робити далі. Їй порадили зранку викликати поліцію та службу у справах дітей. Головне, щоб малий не втік. Дівчині дуже не хотілося обманювати хлопчину, але розуміла, що так буде краще. Вночі вона чула, як він тихо плакав у подушку, намагаючись її не розбудити.

З органів опіки зранку приїхали надзвичайно швидко. Вони забрали хлопця до себе. На дорогу Вікторія дала йому солодощів та термос з чаєм, а також пообіцяла, що прийде до нього в гості. Як виявилося пізніше, хлопець мав родину, але через те, що його мама та батько зл0вживали алк0голем, він втік з дому. Вікторія не розуміла, якими ж були умови та ставлення до дитини, що він поміняв квартиру на холодний під’їзд.

Звісно ж, додому малого не повернули, його залишили в дитячому будинку. Майже щотижня Вікторія приходить до нього та приносить щось смачненького.

Реклама

Також цiкаво:

Close