Хлопчик сидів на вулиці й плакав, у його маленькій голівці не могло поміститися те, чому його ніхто не любить, чому всі такі ж0рстокі з ним

Ця сумна історія розпочалась за кілька хвилин після його народження. Не стало його мами, батько злився і на сина, якого вважав винним у цьому, і на себе, що не вмів виховувати дітей, тому мусив віддати хлопчика на виховання до тітки, маминої рідної сестри. У неї були трохи старші діти, тому йому було б комфортно серед інших дітей рости. Через рік батько знайшов собі нову дружину й тітка попросила його забрати сина, адже він тепер є має для нього «маму.

Хлопчику було три роки, коли його мачуха народила братика та сестричку. До нього завжди ставилися так, мов його і не існує, але особливо це помітно стало, коли з’явилося двоє дітлахів у будинку, тепер всі дивилися на нього, як на непотріб.

Через місяць до них у гості завітала чимала родина мачухи. Вона, звичайно ж, була зайнята власними дітьми, а домашня працівниця, що зазвичай приглядає за хлопчиком, на жаль, не мала такої можливості, бо обслуговувала гостей й готувала нові страви, тому й він крутився біля гостей, співав, хотів з ними гратися, загалом, заважав їм вести розмови. Найбільше роздратувало дорослих, коли маленький хлопчик почав тягнутися до різних смачних страв, особливо йому подобалися цукерки у кольорових фантиках. Він був дуже голодним, з самого ранку про нього ніхто не згадував, а вже люди сіли вечеряти, тому мачуха швиденько насипала йому у тарілку трішки рису й тихим, але суворим голосом сказала: «Йди звідси, поїж на вулиці!». Покоївка забігла до хлопчика на хвильку, дала цукерку й наказала йому не плакати.

Хлопчик сидів на вулиці й плакав, у його маленькій голівці не могло поміститися те, чому його ніхто не любить, чому всі такі жорстокі з ним. Він же всього лише хоче, щоб на нього хоч інколи звертали уваги, а не виганяли, щоб він їв, окремо від всіх. Поївши, хлопчик відчув сильний потяг до сну, і ліг спати просто на сходах заднього двору. Доки він спав на холодній вулиці, ніхто з гостей, та й мачуха з помічницею і не помітили, що хлопчик зник. Незабаром вони провели гостей з дому й мачуха наказала помічниці прибирати, а сама відправилась до своїх малюків, звичайно, чужий хлопчик її не цікавив.

Чоловік, що повернувся додому пізно, вирішив заглянути у спальню до сина, а його там не виявилось, тому він запитав у дружини, а та лише відповіла, що він з покоївкою, хоча й поняття не мала, де він міг бути. Чоловік, що повірив дружині, вирішив лягти спати, бо був втомленим після важкого дня на роботі.
«Врятуй хлопчика! Врятуй мого сина!» – кричала мертва дружина чоловікові уві сні, від чого він прокинувся й ще раз перепитав у мачухи, чи точно все добре з хлопчиком, та знову відповіла, що йому немає про що переживати, він у безпеці.

Другий сон був таким же, його дружина стояла й кричала до нього: «Врятуй хлопчика! Врятуй мого сина!», але й тут він лише перепитав у дружину, а та знову завірила його, що нічого з ним не могло статися, а чоловік просто перевтомився, тому йому і сняться такі дурниці.

«Ти не врятував мого сина! Я ненавиджу тебе!» – крикнула знову дружина уві сні до чоловіка й цього разу він не став будити жінку, а відправився шукати хлопчика, але ніде у домі його не було, покоївка відповіла, що востаннє бачила його на задньому дворі, тому він відразу кинувся туди.

На хвилинку йому здавалось, що хлопчик просто спить, і він просто змерз, але коли підняв його холодне тіло, то зрозумів, що не чує його серцебиття. Він швидко притиснув хлопчика до себе, поніс його у будинок й намагався всіма силами зігріти, а потім почув невеличке серцебиття. Через декілька хвилин приїхала швидка допомога і батько лише шепотів: «Хоч би я встиг… Синку, не покидай мене…».

Він встиг, ось так Бог захистив цю сирітку…

https://text.ru/antiplagiat/609d3ac933a94

http://arkalife.club/?p=30746&fbclid=IwAR1vQC0oDk4UElOBs1ojI-GZwMERFrTVv02qxmuSrJSvWn4ccY-6gCSawq8