Хлопчик з дитячого будинку особисто познайомився з новорічним дивом!

Вихователям дитячого будинку доводилось нелегко з цілою зграєю дітей, що прагнули щось розповісти, поділитися та пофантазувати, тому вони й любили більше мовчазних та скромних дітей, а Орест відносився до тих, що полюбляли говорити без перерви та постійно фантазувати.

Звичайно, можна зрозуміти, або й засудити тих вихователів, що прагнули, щоб діти постійно мовчали, адже, коли їх кілька сотень і всі вони чужі, то впоратися з ними дуже важко. Одним з найневгамовніших був 9 річний Орест, що постійно фантазував, намагаючись так зменшити свою тугу за сімейним теплом.

Його дорослий вік означав одне, що шансів, що його всиновлять залишилось дуже мало, тому малий фантазер намагався вигадувати історії, у яких би сам жив. Головними його слухачами були інші діти, що нерідко плакали, жахалися чи вголос сміялися від його розповідей.

vr-vyksa.ru

І цього разу, після страшної оповіді, дівчинка 5 років голосно зарюмсала і саме у той момент, повз двері проходила старша медсестра. Зайшовши у кімнату і помічаючи Ореста, вона відразу зрозуміла, хто винуватець крику та сліз, й почала на нього кричати.

У той момент, коли хлопчик мав отримати ремнем по м’якому місці, у кімнату вбігла нова молода медсестра, що ще зовсім не звикла до таких «покарань» й попрохала старшу, Зінаїду Михайлівну, пробачити хлопчикові та дати йому випробовувальний термін і він більше цього не повторить. Та довго не хотіла погоджуватися, але під наївним поглядом Олесі Миколаївною таки просто відправила всіх спати без покарань, але до Ореста промовила: «Йди спати, ти у мене ще своє отримаєш!»

Жінці було шкода малого «негідника» й вона підійшла до нього та промовила: «Не засмучуйся, якщо хочеш, я дослухаю твою казку, обіцяю, що плакати не буду!». Хлопчик посміхнувся й промовив: «А я щойно вигадав нову, якщо хочете, то розповім!». В Ореста був геніальний розум, що постійно генерував нові й нові історії.

Хлопчик посміхнувся до жінки й почав втаємниченим голосом свою оповідь: «Одного разу маленький хлопчик вирушив у прогулянку лісом. Там він побачив красиві гриби й квіти та почав їх збирати, щоб принести додому. Він так довго збирав їх, що й не помітив, як зайшов у незнайому йому місцину. Він заблукав, а вже починало темніти, тому хлопчик сильно злякався. Але справжній страх він відчув, як побачив справжнього вовка, що наближався до нього. Хлопчик вже уявляв найгірші картини того, як вовк поїдає його, але той не хотів цього робити. Йому було шкода хлопчика. Коли він помітив, що вовк не збирається його їсти, то простягнув йому шматок пирога, що брав з собою у дорогу. На знак вдячності за це вовк допоміг йому знайти дорогу до села. Тоді хлопчик підійшов до будинку, де яскраво світилось світло й постукав, вовк залишився у тіні й уважно спостерігав. Двері відкрила красива жінка зі сльозами на очах й міцно пригорнула хлопчика до себе та крикнула: «Він тут! Де ж ти був весь цей час? Ми так сумували, синку!»».

ideichtopodarit.ru

Хоча й Олеся Миколаївна пообіцяла хлопцю, що не буде плакати, та не могла стриматися. Сльози лилися від розуміння того, як цей хлопчик з допомогою казок намагається зажити кровоточиву рану і як він мріє про сім’ю. Ну, що ж час новорічних див настав, хіба ні?

Через рік, наступного Нового року, хлопчик сидів перед своїми татом та мамою й оповідав їм свої історії.

Олесі вдалось зібрати всі потрібні документи, а чоловік, почувши цю зворушливу історію, був готовий прийняти сина у їхню родину!

Як ви думаєте, чи дійсно найзаповітніші бажання здатні здійснюватися на Новий рік?

Оцініть статтю
ZigZag
Хлопчик з дитячого будинку особисто познайомився з новорічним дивом!