ЖИТТЯ

«Хочеш допомогти, то грошей дай, а не булочки купляй!» – сказала мені сусідка!

Я вирішила поділитися з вами історією про мою багатодітну сусідку Тамару, яка живе на кілька поверхів нижче за мене. У неї є п’ятеро дітей й вона зараз чекає на народження шостого. Здавалося б, яке мені до цього діло, але я вже вкотре спостерігаю за тим, як вона ходить по всьому нашому домі та просить у сусідів щось пожертвувати їй та дітям: або одяг, або їжу, або й гроші.

Звичайно, я розумію, що виховання такої кількості дітей потребує великих затрат, але ж навіщо вона і далі їх народжує, якщо не може нічим забезпечити?

Реклама

Ми з сусідами всі середнього достатку й кожен допомагає, чим може, але забезпечувати сім’ю постійно всім необхідним точно не можемо. Наприклад, я частіше всього купую дітям чогось смачного: булочок, фруктів та пряників.

Реклама

– Оль, ти більше булок не принось, хочеш допомогти, то грошей нам дай! – сказала мені якось Тамара й такою нахабністю відбила у мене будь-яке бажання допомагати її, про що я її прямо й сказала.

– Та як ти смієш? Ти хоч колись порівнювала своїх та моїх дітей? Бачила, у що одягнені твої, а у що мої? А вони ж такі ж добрі та ввічливі, як і твої… – почала кричати вона. Після я вирішила покинути її. А вона навздогін мені кричала про те, що у неї немає чоловіка, щоб допомагати їй, та ще і я така погана людина нічого не роблю, а стою осторонь.

unicef.org

Після цього я зупинилась й промовила: «Ти стала їхньою мамою, а не весь наш будинок, то будь добра сама їх забезпечувати!». Після ми з Тамарою не обмовилися ні одним словом, і я більше їй не допомагала.

Якось ми розговорилися з сусідкою, що жила тут ще до нашого переїзду, я їй розповіла про цю ситуацію, а вона мені про те, що ж зробило Тамару такою людиною, яка вона є зараз.

Спочатку вона поселилась тут з чоловіком. Була хорошою господинею й матір’ю одного хлопчика, але через рік чоловік почав помічати дивну поведінку й запідозрив жінку у тому, що вона йому зрадила. Це виявилось правдою. Він пішов від неї, подав на розлучення, й, можна сказати, подарував їй цю квартиру.

А після вона й почала жити «нехорошим» життям, часто чоловіків міняла й дітей від них народжувала. Загалом, якось сусідка запропонувала їй, щоб вона сиділа з дітьми, доки Тамара на роботу ходитиме. Все одно якусь копійку матиме, щоб припинити у сусідів просити. То та розкричалась, що їй держава достатньо грошей дає, а сусіди їй повинні допомагати, бо багатші за неї! Після цієї розмови й сусідка припинила їй допомагати.

Я й досі не можу зрозуміти, де Тамара знайшла у собі скільки нахабності, щоб говорити, що всі навколо їй винні?

Рік тому вона перебралась у село, де жила її бабуся, а квартира здала в оренду. Скажу чесно, що весь будинок видихнув з полегшенням.

Реклама

Також цiкаво:

Close