Кілька років у Єгипті, й у мене трапився нepвoвuй зpuв!

Моя знайома кілька років тому переїхала у Єгипет і почала там планувати життя. Вона знала мову, яку вивчила ще у школі, коли почала мріяти про життя біля моря і пустелі, й ось зовсім недавно вона повернулась додому. Виявилось, що вона не просто погостювати, а таки втекла від своєї заповітної мрії.

«Перший раз я там побувала у підлітковому віці з батьками й так зачарувалась їхньою культурою, що прийняла тверде рішення переїхати туди! Коли я була там наступний раз, то навіть мала курортний роман, але у нас нічого не склалось, тому я повернулась додому і тепер почала активно шукати там роботу, яка б дозволила там жити. Згодом, вона таки знайшлась – у туристичному агентстві!» – розповідала знайома.

Окрім цього, вона чесно зізналась, що закохалась не тільки у культуру та природу, а й у турботливих чоловіків, які вміють любити й дарувати жінкам щастя. Оля була переконана, що саме тут зустріне кохання всього свого життя.

«Я дійсно у це вірила, і коли познайомилась з Осло, то була переконана, що він і є мій «той самий». На щастя, не знаю, чи то мене Бог вберіг, чи ще хто, та ми не одружилися, бо потім я дізналась, що вся романтика та ідеальність цих чоловіків зникає відразу після початку шлюбу. У висновку я жила схоже на інших дівчат українок, от лише вони повністю фінансово залежали від своїх чоловіків, а я ще мала роботу!» – ділилась вона.

Вона щиро ділилась, що їй подобалися дешеві фрукти, можливість відпочивати на найкращих пляжах і хороший заробіток у гарячий сезон та відпочинок взимку.

«А я потім я почала все більше відчувати там себе чужою. Подруги постійно сиділи з дітьми, місцеві жінки уникали іноземок, а мій хлопець заборонив мені навіть наближатися до інших чоловіків. І в один момент я опинилась без роботи, то тоді я просто впала у депресію. Та ще й Осло почував наді мною владу і дорікав за кожну дрібницю, я постійно плакала і відчувала себе непотрібною. Останньою краплею стало те, що я дізналась про його постійні зради. У мене залишалась певна відкладена сума, на яку я купила квиток додому і втекла з тієї божевільні. Нікому про свій приліт я не повідомляла, боялась, що він якось десь це прочитає, речі складала таємно і ледь помітно, коли його вдома не було. Дуже боялась його реакції, там всі місцеві надто емоційні!»

Вона щиро зізналась, що закохалася у ту щасливу картинку, яку бачила лише кілька тижнів, а занурившись глибше, зрозуміла, що свого щастя вона тут не знайде, тому і повернулась на Батьківщину.