Коли Джон запросив мене на побачення я була здивована та рада. Але після моє емоції змінилися на негативні!

Мені 25 років. Я закінчила університет і відразу ж влаштувалася на роботу. Я маю власну квартиру, непогано заробляю. Але для цього мені доводиться багато працювати. Саме тому в мене в 25 років ще не було серйозних стосунків.

Якщо чесно, мені просто ніколи та й ніде знайомитися з чоловіками. У кафе я ходжу кожен раз в одне й теж, поруч з роботою, та й то на обід. Вечерю сама готую собі вдома. Я надаю перевагу книгам, а не клубам, тому гуляти вечорами не ходжу, а вихідні проводжу з рідними.

Такий спосіб життя не сприяє появі нових знайомств, та й подруг у мене небагато, адже всі люблять розважитися у такому віці. Мої ж дві найближчі подруги – колеги по роботі, вони старші за мене, мають родини та дітей.

Й ось одна з моїх подруг порадила мені зареєструватися на сайті знайомств. Вона сказала, що саме там зустріла майбутнього чоловіка. Вона допомогла мені скласти анкету, щоб «відсіяти» несерйозних чоловіків, які шукають стосунки на ніч. Так почалися мої «пригоди».

Я сходила на декілька побачень, але жоден хлопець мене на зачепив. І тут я познайомилася з американцем. Він хотів знайти собі дружину саме зі слов’янок, бо чув, що вони не тільки гарні, а ще й добрі господарки та розумні. Загалом, ми почали спілкуватися, а згодом він сказав, що приїздить до Києва у справах і запросив мене на побачення в один з кращих ресторанів міста! Я була щиро здивована та дуже рада.

Побачення йшло добре, ми розмовляли, начебто давно були знайомі, проте давно не бачилися. Джон виявився не тільки приємним, вихованим та гарним, але й дуже розумним та добрим. Ми дуже сподобалися один одному й після вечері вирішили ще й піти прогулятися.

І тут принесли рахунок. Джон взяв його та кинув на мене погляд. Я зніяковіла та сказала, що забула картку вдома, а він промовив, що то нічого, і я можу віддати йому гроші потім! Після цього я вдала, що в мене болить живіт та поїхала на таксі додому, звичайно, за таксі Джон навіть не запропонував заплатити.

Він так і не зрозумів, чому я перестала з ним спілкуватися, і досі «закидає» мене повідомленнями, хоча пройшло вже декілька тижнів. Я розумію, що в інших країнах прийнято, що жінка сама платить за себе, але ж це було побачення, на яке він сам мене запросив! Я вважаю, що в такому випадку має платити той, хто запросив.

А ви як вважаєте?