Галина якраз завершила навчання на останньому курсі і отримала диплом. Василь був її викладачем, на кілька років старший за Галину. Молодий і красивий. За ним всі дівчата на її курсі мліли, але він на них не звертав уваги. Вподобав Галину і кілька разів залицявся, а вона була єдина кому викладач був не цікавий.
Галина була закохана в свого одногрупника Сергія. Вони дружили і сиділи разом за однією партою. От тільки це була лише дружба з сторони Сергія.
На врученні дипломів Василь сказав Галині, наче і жартома, що він з нею одружиться. Дівчина не надала значення цим словам і лише мило посміхнулася.
Треба було бачити очі Галини, як вона побачила Василя на порозі свого дому з великим букетом троянд. В неї в голові промайнула думка, що він тоді геть не жартував. Батьки дівчини запросили Василя до вітальні. Приготували чай з тістечками і запитали причину його візиту.
Василь перейшов одразу до діла. Став на одне коліно, витягнув з кишені коробочку з каблучкою, простягнув букет Галині і сказав:
– Ти станеш моєю дружиною?
Дівчина аж поблідла. В її мріях жив Сергій, а не Василь. Вона просто мовчала. Так і не зчулася, як вийшла заміж за свого викладача. А все через батьків, які її запевняли, що кращої партії для неї нема.
Прожили вони з Василем років десять. Стали батьками двічі. Галина так і не відчувала, що його кохає, але їй було добре з чоловіком. Він був добрий та уважний, гарно заробляв і допомагав з дітьми й по дому.
На зустрічі одногрупників Галина зустріла своє юне кохання – Сергія. Він був якийсь дивний. Хоча всіляко проявляв до неї знаки уваги. А потім вона дізналася, що Сергій так і не реалізувався в житті і почав пиячити. Дружину з маленькою дитиною виставив на вулицю, бо програв у азартні ігри квартиру.
Ось саме тоді дівчина зрозуміла, що зробила колись правильний вибір і кохає Василя. Яка ж доля б її спіткала, якби вона тоді обрала Сергія їй і не хотілося думати.
