На минулому тижні я зустріла свою стару подругу. День був чудовий. Останнє осіннє тепло. Тому ми з моїм сином вирішили піти до парку. Він би побігав на дитячому майданчику з іншими дітками, а в цей час могла б почитати книжку на свіжому повітрі. Там я зустріла Оксану. Колись вона мешкала у нашому дворі, й коли ми були ще підлітками, то спілкувалися та гуляли однією компанією.
Ми почали балакати, як то завжди буває з жінками. Хвалилися дітьми. Я розповіла, що мій син скоро піде до першого класу. В неї була дочка також самого віку, як й мій син. Ми б ще довго теревенили та згадували юнацькі роки, але раптом до подруги підбігла дівчинка вся вимазана, наче з болота вилізла. Це й була її дочка. Вона навіть не привіталася та одразу почала кривлятися до мене. Я удала, що не помітила цього, адже подруга ніяк не відреагувала. А далі стало ще гірше.
На сусідній лавці сиділи дві бабусі, які прийшли сюди з онуками. Вона щось читали в одній газеті. Дочка моєї подруги підбігла до них та почала їх дражнити. Вона їх обзивала, а в кінці взагалі жбурнула піском, через що старенькі почали жалітися й шукати її маму. В той момент мені хотілося провалитися крізь землю. Вони підійшли до нас та почали говорити з подругою. «Хто ж так виховує дитину? Вона геть не розуміє, що не можна так себе поводити зі старшими,» – обурювалися старенькі, і я їх повністю підтримувала. Але подруга була іншої думки. «Не вказуйте мені що робити з моєю дочкою. Краще слідкуйте за своїми,» – грубо відповіла вона та продовжила мені далі щось говорити. Я не знала, куди подітися. Як так можна ставитися до старших. Не дивно, що дочка таке собі дозволяє. В неї був «гарний» приклад.
Я покликала сина та сказала, що нам потрібно йти. Мені було неприємно далі сидіти з нею. На прощання вона сказала, що непогано було б колись ще зустрітися та дати дітям краще познайомитися. Я ввічливо відмовила. Не вистачало ще, щоб мій син нахапався в її дочки такої поведінки. Далі по алеї я наздогнала тих двох бабусь й захотіла перед ними вибачитися. Мені було прикро, що мимоволі я стала «співучасником» їхньої образи.
