Коли я вперше побачив Анну – хотів розвернутися і піти. Та щось всередині мене зупинило.

Я був самотній і мені не щастило на жінок. Точніше, вони всі мали на мені лише одне – викачати з мене якомога більшу частину коштів і зникнути. Робили з мене такого собі спонсора на певний час.

В моїх мріях ж було одруження і створення міцної родини. Я хотів чудових теплих та ніжних стосунків з коханою жінкою і двійко галасливих дітей. Та, мабуть не судилося.

Майже вже змирився з тим, що буду все життя один. Та одного веяора на якомусь форумі в коментарях я прямо счепився з якоюсь жінкою. Просто мені не було що робити, а вона твердо відстоювала свою позицію.

Останній мій коментар був з моїм номером телефону. Я й не очікував, що ця жінка мені перетелефонує. Та її дзвінок не заставив себе чекати. Уже за кілька хвилин я вислуховував від приємного жіночого голосу, що я взагалі нічого не розумію в цій темі і мої висновки не те що хибні, а абсолютно абсурдні.

Тоді, як мені більше нічого було сказати – я запросив її на каву. Було цікаво, яка вона на вигляд, бо по словах – жінка-вогонь.

Я прийшов до кафе і хотів вже обернутися і піти. За столиком сиділа скромна молода дівчина в окулярах і щось записувала в блокноті. Ні каплі макіяжу, а одяг був схожий на якийсь балахон, хоча зараз це по-модному зветься “оверсайз”. Перше, що я подумав, що це сіра мишка і заучка.

Та щось всередині мене змусило залишитися. Я привітався і присів за її столик. Ми розговорилися. Як співрозмовник Анна виявилася дуже цікавою. Вона знала все про все на світі. Так непомітно промайнули дві години. Ми б ще балакали, та нас перервав телефонний дзвінок. Їй потрібно було йти.

Я запропонував Анну підвезти у потрібне їй місце, та вона відмовилася. Так ми попрощалися і розійшлися. Цілий день я не знаходив собі місце. Якась дивна сила мене манила написати їй чи зателефонувати, і я здався.

Анна відповіла, що знала що я зателефоную. Ми домовилися про ще одну зутріч. Наступного разу перед мною стояла красива жінка з укладкою, макіжем, на підборах і в одязі, який підкреслював її фігуру.

Я втратив дар мови, а Анна ніжно посміхалася. Це ж така колосальна різниця, як їй це вдалося.

Анна відповіла, що вона не любитель інтернет знайомств, та щось в мені її зацікавило.

З того часу ми почали зустрічатися, а зараз плануємо весілля. І знаєте, я щасливий що тоді не пішов. Я ж міг власними діями відпустити своє щастя і не зустріти власну долю. Тому зовнішній вигляд ні про що не говорить.

Оцініть статтю
ZigZag
Коли я вперше побачив Анну – хотів розвернутися і піти. Та щось всередині мене зупинило.