ЖИТТЯ

Коли я зайшла у магазин, то помітила батька з маленьким сином, одягнуті вони були дуже бідн0

Коли я зайшла у магазин, то помітила батька з маленьким сином. Одягнуті вони обоє були бідн0, хоч видно, що сім’я у них пристойна, вони акуратні. Хлопчик все уважно розглядав і хотів про щось попросити у тата, але було видно, що соромиться…

Поки його тато уважно перебирав уцінені продукти на поличках, хлопчик поруч розглядав канцелярію, то передивлявся всі кольори фломастерів, то розглядав розмальованки, а потім, коли я стояла до них ближче, то почув: «Синку, потерпи, зараз грошей немає..

А він і не став сперечатися, кивнув головою і спробував посміхнутися татові.

Реклама

Все всередині мене здалось…. Згадала і про свого сина, який зараз чекав мене вдома, і теж не любив мене про щось просити, і скандалів у магазинах ніколи не влаштовував…

Мені вистачило лише миті, щоб закинути ті фломастери та розмальовану до мого кошика. А крім них ще прихопила гарненькі фломастери й цікаві наклейки. Стояла на касі й лише обдумувала те, як подарувати дитині подарунок, щоб нікого не образити…

Поки тато з сином виходили з магазину, я чекала їх вже у проході й швиденько крикнула: «Зачекайте, чоловіче! Сьогодні у нас у магазині діяла акція! Ви та ваш син наш сотий клієнт! Але подарунок ми підготували саме для хлопчика! Тримай і бережи, як зіницю ока!».

Цей хлопчик і тато так на мене подивилися, що я відчула себе, ніби зробила щось чарівне! Раніше у мене траплялось таке лише один раз…

Раніше це трапилось зі мною у Чехії. Я була спустошена повністю…З роботи мене вигнали, безпричинно… Адвокат нічого не міг вирішити, а грошей у кишені мені вистачало лише на каву, яку я собі придбала, щоб хоч трохи налагодити день…

У моїй голові вертілась сотня думок про те, як я можу втрати все в один момент, адже половину вже втратила, а доньку суд мені не залишить, а толку з безробітної?

Тоді я розплакалась прямо у парку… Я не знаю, яким дивом, але тоді до мене підійшов старий, який запропонував пограти з ними у шахи, у них був турнір, а головний приз – чимала сума грошей. Щось тоді мене штовхнуло взяти участь, хоч я і не наділась на виграш. І вгадайте, що трапилось? Так, я виграла! Цей виграш зміг врятувати все моє життя, а я думала, що воно зруйноване. Тоді я таким же поглядом дивилась на кожного у тому парку!

Мабуть, недаремно я побачило того малюка, я зрозуміла цінність моменту, у якому зараз живу та зайвий раз нагадала собі, що люблю дарувати людям щастя.

Нехай у моєму вчинку не було нічого особливого та захмарного, але він зробив щасливішим одного хлопчика, тому додому я повернулась теж щаслива.

Мабуть, недаремно мудреці говорять, що все, щоб ми не робили, погане, чи добре, потім нам повернеться!

Реклама

Також цiкаво:

Close