ЖИТТЯ

Я щиро вірив, що перед новорічними святами обов’язково потрібно робити добрі справи. Але упевнився у цьому, коли щастя несп0дівано посміхнулося мені через 15 років.

Надворі була сувора зима. Лютий мороз та хурделиця змушували людей ховатися по будинках, закутуватися у теплий плед та пити чебрецевий чай з медом.

Тоді я вчився на другому курсі університету. Мої батьки передавали продукти із села мені до міста. Я не міг їздити кожні вихідні додому, бо готувався до передноворічної сесії. До  навчання я ставився серйозно.

Біля мого гуртожитку неподалік розташовувався автобусний парк. В один з таких зимових днів я збирався забрати передачу від батьків. Аж раптом почув який несамовитий плач.

Реклама

Я побачив, що у кущах сиділа дівчина, повернута до мене спиною. І зрозумів, що плаче вона. Хотів спочатку іти далі, але до прибуття автобуса залишалося багато часу. Тому я не зміг пройти повз.

Дівчина ридала так, що заспокоїти її було неможливо. Коли я запитав, яка біда з нею трапилося, вона щось невиразно пробурмотіла.

Я дістав з кишені носову хустинку і простягнув їй. Вона трохи заспокоїлась, а тоді розповіла, що скоїлось. Виявилось, що у цієї незнайомки вихопили сумочку, в якій лежали гаманець з грошима та телефон. Вона не змогла наздогнати крадія.

Дівчина навіть не могла нікому зателефонувати, щоб попросити про допомогу. Їй треба їхати додому, але грошей не було, щоб купити квиток на автобус.

Тоді я вирішив їй допомогти. Дізнався, що звуть дівчину Мариною. Вона теж навчалася у цьому місті. Я дав  Марині гроші на квиток, купив їй в дорогу пиріжків та пішов забирати передачу, яку мені наготували батьки. Мама приготувала багато чого свіженького та смачного. “Будуть нам гостинці з хлопцями у гуртожитку!” – думав я тоді.

Марина дуже хотіла дізнатися, кому їй повернути гроші. Вона запитала:

– Як я можу це зробити? Мені віддячити тобі потрібно! І кошти повернути…

– А мені нічого повертати не треба. Я дуже задоволений, що я зміг комусь допомогти. Коли робиш добрі справи, особливо напередодні новорічних свят, на душі стає так світло і тепло!

… Пройшло майже 15 років з того часу. У мене була дружина, діти, розкішний будинок, який я взяв  у кредит.

Але в одну мить щось пішло не так. Перед Новим роком мене скоротили з роботи, я ніяк не міг знайти  високооплачувану роботу, щоб мати змогу оплатити кредит.

Та трапилося те, що я навіть не міг собі уявити! Моя дружина за тиждень до новорічних свят зібрала свої речі та пішла до іншого чоловіка. Дітей вона залишила мені.

Я через проблеми на роботі нічого не помічав, не бачив ніяких змін у поведінці дружини! А потім прийшла квитанція з банку, що за будинок я повинен сплатити чималу суму. Я був у розпачі і взагалі не знав, що мені робити. Виявилося, що моя дружина, якій давав гроші для погашення кредиту, витрачала їх на свої походеньки. Вона декілька місяців не вносила необхідну суму.

Будинок могли забрати в будь-який час. Такого я не очікував! Мені ніхто не міг допомогти вирішити цю проблему. У багатьох я запитував поради, але ніхто не знав, що робити. Тоді я вирішив піти до банку, щоб спробувати там налагодити свої справи.

Коли я зайшов до кабінету начальника банку, я не повірив своїм очам! У кріслі шефа сиділа Марина. Вона тримала у руках різдвяне янголятко, яким збиралася прикрасити невеличку ялинку, що стояла у неї на столі. Це була та сама дівчина, якій я колись допоміг. Вона зовсім не змінилася. Тільки з тої дівчини просто перетворилася на серйозну ділову жінку.

Вона теж мене впізнала, запитала, як мене звуть. Я, як сором’язливе хлопчисько, відповів: «Сашко». Ми довго бесідували у неї в кабінеті. Я розповідав, що сталося у моєму житті. А Марина розповідала про свою долю.

Вона дуже рано стала вдовою. Тепер живе одна, дітей  з чоловіком так і не встигли мати. Марина Олександрівна мої справи взяла під свій контроль, вона покрила всі борги.

Зараз ми з нею разом і дуже щасливі! Мої діти дуже задоволені, що у них з’явилися мама. В нас одна дружня сім’я!

Ось так моя добра справа перед Новим роком обернулася справжнім щастям для мене через десяток років! Робіть добро – і воно обов’язково повернеться сторицею, а надто – у період, коли не сплять янголи у новорічно-різдвяні свята!

Реклама

Також цiкаво:

Close