Колишні дружини сина зовсім мені не подобалися, а йому ж уже понад 45 років!

На жаль, лише зараз я змогла усвідомити, якою дypнoю була, коли втручалась в особисте життя свого сина.

Я постійно читаю чужі життєві історії, але постійно оминала про злих свекрух, мабуть, не хотіла побачити у них себе й зараз вам хочу розповісти свою історію. Надіюсь, моя історія навчить майбутніх свекрух не лізти в особисте життя синів.

У мене двоє дітей. У доньки давно народився син, але мені не судилось з ним побачитися, а все через те, що колись я стояла проти її заміжжя, наполягаючи на тому, що чоловік не пара їй, і вона зустріне когось кращого. Спочатку ми пробували щось разом вирішити, але я не хотіла поступатися, тому зараз ми не підтримуємо жодного зв’язку. Тепер я розумію, яку помилку зробила, а тоді думала, що все роблю правильно, та й остання надія у мене була на сина.

Першою дружиною мого сина була Оленка. Одружилися вони без моєї згоди, ще в університеті. Вона мені зовсім не подобалась, була з села, «недалека», я й вирішила, що вона коштом мого сина вирішила у місті залишитися. Сильно я тоді давила на свого сина, і з часом він сам став переконуватися, що вона йому не рівня, тому й розлучилися.

Наступною нареченою мого сина стала Галинка. От за нею я дуже шкодую. Вона була дуже хорошою дівчинкою, з пристойної родини, лагідна, добра, працьовита. Але й тут я знайшла те, що мені не подобалось – вона була надто віруючою, постійно говорила, що їм потрібно повінчатися. Мені це не подобалось, я відговорила сина і знову зруйнувала його другий шлюб.

Наступну дівчину сина звали Іра. Вона теж була хороша, але сирота, виросла у дитячому будинку, а я була переконана, що там виховують лише злодіїв, тому й такий поворот подій мене не влаштував. Звісно, їхні стосунки я теж вирішила зруйнувати.

Про останню дівчину я можу мало чого сказати, тому що я відразу її «забракувала». Надто мені не сподобалось, що у неї зроблені губи та груди! Звісно, їхні стосунки довго не тривали.

Я зрозуміла, що мій син зовсім не вміє обирати жінок, і вирішила, що сама йому знайду хорошу дівчинку, яка й буде й хазяйновита, й мила. Але тут вона сину не сподобалась.

Минуло кілька місяців, й син, повернувшись додому, повідомив, що тепер житиме інакше. Він вирішив, що не хоче старатися, та й не має для кого тому тепер став постійно випивати, без компанії, біля телевізора. Дійшло до того, що у нього кінчилися гроші, й він почав вимагати мої та забирати останні копійки, які я витрачала на оплату комунальних послуг.

На жаль, я надто пізно усвідомлена, що привела його до цієї поганої стежинки.

Найстрашніше те, що колишні наречені мого сина зараз щасливі, у них є сім’я, діти, власне житло. І зараз я усвідомлюю, що все це міг мати мій син, але я відібрала це.

Я пишу цю історію й плачу, бо мій син вчергове відправився у магазин, й всю ніч буде кричати та безупинно пити. А тепер він ще й почав підіймати на мене руки. Страшно спати у власній квартирі.

Якби ж я це все зрозуміла раніше, то зараз все було б інакше… Якби ж я тоді дала сину волю, він би зараз був щасливим сім’янином, а я б няньчила онуків та гордилась невісткою.

Зараз я шкодую, що тоді так вчиняла, але вже пізно, я не можу це все виправити, тому хочу попередити вас, щоб ви дали дітям свободу. Вони навчаться на власних помилках, а, можливо, знайдуть велике щастя.