ЖИТТЯ

Колишній чоловік з’явився на порозі Олександри через 25 років, просився назад, кричав, що вона його дружина перед Богом, і взагалі, цей будинок їй їхня донька купила, значить, вона не може його прогнати!

Олександрі в житті не дуже щастило. Була вона й гарною, й доброю, проте якоюсь незграбною та дуже сором’язливою. Коли Руслан звернув на неї увагу, Саша не могла повірити у своє щастя. Вони почали зустрічатися, потім одружилися. Та й тут не склалося.

Усе життя Саша мучuлася зі своїм ім’ям. Дівчина вважала його чоловічим, і що саме через це вона така незграбна й недоладна. Хоч росла Саша гарною та розумною, їй усе чогось не щастило. То впаде та зламає руку, то запізнюється на екзамен, то до бажаного університету не беруть. Ось так і опинилася Саша в педагогічному.

Реклама

Проте вже на третьому курсі Саша перестала шкодувати, що так і не стала лікарем, адже вона познайомилася з Русланом. Через деякий час хлопець запросив її на каву, Саша погодилася. Так і завертілося.

Реклама

Відразу після закінчення університету Саша вийшла заміж за Руслана, невдовзі народила чудову донечку. Та саме після народження Софійки почалися перші проблеми в стосунках молодих. Руслан все частіше почав затримуватися на роботі, а потім одного разу просто не прийшов додому й на ніч. Заявився чоловік лише ввечері наступного дня. Саша прямо йому сказала, що так далі не піде, і що він повинен змінити своє ставлення до неї, та Руслан лише відмахнувся, сказав, як їй так кортить, то вона може подати на розлучення.

Після цього Руслан почав все рідше з’являтися вдома. Добрі люди розповіли Саші, що він знайшов собі іншу жінку, таку собі Валю. Саша все терпіла та чекала, коли чоловік повернеться в сім’ю. Вони з Русланом не лише розписалися, а ще й вінчалися, тому подавати на розлучення Саша вважала гріхом, та й кохала вона все ще Руслана.

Одного разу повернувшись додому після прогулянки з донькою, Саша зрозуміла, що їхня квартира спорожніла – речі Руслана зникли. Ось так він пішов з їхнього з донькою життя – навіть не попрощавшись. Саша змушена була повернутися до батьків у село, адже квартиру вони винаймали. Мати все говорила, що Руслан їй ніколи не подобався, що вона її попереджала, що тепер Саша має подати на розлучення та на аліменти. Та Саша нічого робити не стала, невдовзі документи про розлучення й самі прийшли, та хоч аліменти Руслан платити й не збирався, Саша відмовилася від них.

Саші довелося швидко шукати роботу, вона була вдячна за те, що хоч університет устигла закінчити. Спочатку працювати довелося за копійки – учитель без досвіду роботи, без категорії – зарплата маленька. Та Саша намагалася проходити різноманітні курси, підвищувати кваліфікацію. І вже через 10 років вона стала замісником директора.

Софійка зростала, Саша намагалася й доньку не обділяти увагою. Дівчина була вихованою, чемною та дуже розумною. Від матері вона успадкувала не тільки вроду, а й характер. Саша зробила все, щоб Софійка змогла вивчитися. Батьки допомагали їй, як могли, та невдовзі після того, як Софійка закінчила 7 клас, їх не сталo. Для Саші це стало великим ударом, та вона не здавалася. Після закінчення школи Софійка вступила до вишу в столиці, потім поїхала за обміном в університет Великобританії, змогла там залишитися, знайшла роботу.

Софійка вирішила змінити громадянство та залишитися в Англії. Там вона зустріла гарного молодого чоловіка, вийшла заміж. Разом з Вілом Софія заснувала бізнес, невдовзі розширила його, вони з чоловіком почали заробляти не просто непогані гроші, а великі суми.

Софія все кликала Сашу до себе, хотіла, щоб мама покинула ту школу та переїхала до Великобританії, тут їй би навіть працювати не довелося – сиди й доглядай онуку, навдивовижу Віл також був не проти. Та Саша не хотіла заважати молодим, та й не стара вона ще була, щоб їй хотілося покинути роботу. Після декількох років умовлянь, Софія зрозуміла, що поки що мама залишиться на батьківщині, тому купила їй гарний будинок з великим садом, як Саша колись мріяла, без усіляких городів та господарства, та ще й машину подарувала.

Так промайнуло багато років. Увесь цей час Саша залишалася сама, вирішила, що як колись поклялася перед Богом, то іншого чоловіка в неї бути не може. Жінка нікого не підпускала до себе, хоч часто подруги її знайомили з гарними чоловіками.

Колишній чоловік з’явився на порозі Олександри через 25 років, просився назад, кричав, що вона його дружина перед Богом, і взагалі, цей будинок їй їхня донька купила, значить, вона не може його прогнати! Виявилося, що його Валя вигнала його, коли знайшла нового чоловіка, батьків не сталo, й тепер і сестра вигнала його з будинку, адже він там їй та її сім’ї не потрібен.

Саша вислухала всі скарги колишнього чоловіка мовчки. Вона налила йому кави, запропонувала тістечка, і слухала про всі невдачі Руслана. Та коли він допив каву та виговорився, то Саша попросила його залишити будинок. Руслан не міг зрозуміти, як це так, адже цей будинок їй купила Софія, значить, він теж може тут жити. Та Саша так само спокійно йому нагадала, що колись відмовилася від аліментів, і він це прийняв, і тепер ні вона, ні донька йому нічого не винні. Довелося Русланові й від колишньої дружини йти ні з чим.

Реклама

Також цiкаво:

Close