Краще б свекруха й не дарувала мені нічого на день народження, ніж те, що вона мені передала у пакеті

Чесно зізнатися, то я й не особливо очікувала на якийсь гарний подарунок від своєї свекрухи. Але такого навіть не уявляла.

Наші з нею стосунки не задалися ще з дня нашого знайомства. Вона ніяк не могла пробачити синові, що він покинув дочку її подруги й почав зустрічатися зі мною. Ось так не з власної провини я стала ворогом для своєї майбутньої свекрухи. З часом вона пробачила своєму синові, а ось я так й залишилася тією розлучницею, яка не дала справдитися мріям двох старих подруг. За це вони раз на тиждень старанно перемивали мені кісточки на всі лади через телефон.

Хай там як, але ми з чоловіком одружилися й почали жити. Було зрозуміло, що життя у свекрухи нам, а точніше конкретно мені не буде, тому ми переїхали на найману квартиру. Моє спілкування з “другою мамою” було мінімізоване. Але час від час наші зустрічі були неминучими. На дні народження, свята, спільні родинні посиденьки.

Тиждень тому в мене був день народження. Через зуби я запросила й свекруху. А вона так само через зуби обіцяла прийти. В назначений день по одному почали приходити гості. Останньою прийшла свекруха. Я впевнена, що вона зробила це спеціально, щоб потім жалітися подрузі, що її ніхто не зачекав й почали святкування без неї. Але Бог з нею. Вона привітала мене та передала пакет з коробкою всередині. Часу не було дивитися одразу, тож я відклала його.

Цілий вечір вона сиділа не дуже весела. Відмовлялася пити разом з усіма за моє здоров’я, жалілася на пересолену їжу, а потім навіть почала серветкою витирати брудну, на її погляд, десертну ложечку. Я ледь стрималася, щоб почати скандал прямо там. Але щоб це дало. Тільки ще одну тему для обговорення для неї та подруги.

Вже наступного дня я побачила, що вона мені принесла. Це був якийсь псевдомасажер від зморшок. Ви уявіть. На мій двадцять сьомий день народження вона мені натякнула, що я вже стара. Навіть не знаю, як реагувати. Хотілося зателефонувати та все висловити. Але ж вона б потім скаржилася, що я невдячна за подарунок, який вона так довго обирала. Якби не повага до чоловіка, то б напевно подарувала їй у відповідь стрінги. Оце б в неї був вираз обличчя. Хоча я ще до кінця не впевнена, чи не зроблю своїй «мамі» такий сюрприз. Ладна навіть зайвий раз вибачитися та сказати, що в магазині переплутали замовлення.