Зранку я повинна була їхати у відрядження до іншого міста. Тому вирішила ввечері лягти спати раніше, щоб бути на діловій зустрічі бадьорою та енергійною.
Вдома на той час я була сама. Чоловік мій, Олег, пішов дивитися футбол та пити пиво з друзями. Донька поїхала до свого хлопця.
Олег повернувся додому вночі. Хотів відімкнути двері, але згадав, що забув ключі у квартирі. Вирішив мене не будити. Він зателефонував доньці, щоб відчинила двері вона. Чоловік мій був впевнений, що Настя вдома і зараз сидить у телефоні.
Телефонує Олег до доньки і каже їй:
– Настусь, відімкни мені двері!
– Які двері? – питає донька.
– Що значить – які? Вхідні, звичайно!
– Тато, а ти зараз де?
– Де? Де? Перед дверима стою і прошу, щоб ти мені негайно відчинила.
Хлопець нашої доньки, Вадим, все це чує. У нього аж волосся дибки стало: він знає, що тато у Насті дуже суворий. Якщо він у такий пізній час прийшов поговорити з донькою, то це буде щось страшне. Він шепоче:
– А як твій тато мою адресу дізнався?
Донька задає відповідне питання батькові.
– Доню, ти жартуєш? Молодець! Відчини негайно ці довбані двері!
– Мій батько знає все! У нього знаєш, які зв’язки! – перешіптується Настя зі своїм хлопцем.
Вадиму залишається тільки здогадуватися, чому тато Насті приїхав до них уночі, і як він дізнався адресу.
Настя з Вадимом йдуть відчиняти двері.
– Тато, але ж тебе тут немає!
– Як немає? Доню, що ти мелеш?
– Але я тебе дійсно не бачу…
– Досить жартів! Дуже невдало ти жартуєш! Негайно відчини двері!
Настя з Вадимом знову відчиняють двері:
– Тато, я не бачу тебе!
– Я ж казав, що треба менше в телефоні сидіти! Псуєш собі зір! Вже рідного батька не бачиш! Я біля ліфту стою.
– Так тут немає ліфта?
– Як немає? Настя! Досить жартів! Зви маму негайно!
Настя чомусь вирішує, що батькові треба мама Вадима:
– А її немає вдома?
– Як немає? А де вона?
– Поїхала на море. Зі своїм новим чоловіком?
– З яким чоловіком?
– З новим чоловіком!
– У кого новий чоловік?
– Як у кого? У Олени Василівни.
– А хто така Олена Василівна?
Донька не розуміє безглузду розмову:
– Мама…
– Чия мама?
– Мама Вадима. Тато, ти що – п’яний?
– Ні. А твоя мама де?
– Вдома. Спить перед відрядженням!
– Не зрозумів… А ти де?
– А я у Вадима, таточку! Не вдома я!
Нарешті чоловік усе зрозумів. Олег постукав у двері, розбудив мене. Я впустила його у квартиру. Він був ошелешений і одночасно щасливий, що я вдома, і що я сама.
