ЖИТТЯ

Ледь не пр0пав після того, як дружини не стало

З Наталкою я познайомився в університеті. Ми разом прийшли до деканату, щоб закрити наші прогули. Розговорилися, потім пішли на каву, так й почали зустрічатися. Перед закінченням навчання Наталка завагітніла. Ми вирішили одразу одружитися.

Ми з нетерпінням чекали на дитину. Життя почало налагоджуватися. Я знайшов гарну роботу. Наталка підробляла вдома через Інтернет, писала відгуки на різний товар. Батьки допомогли з покупкою квартири. Одна кімната, зате своя. У своїй молодій родині ми започаткували навіть першу традицію. Кожного тижня ходили до якось ресторану або до якоїсь кав’ярні у нашому місті. Всі друзі нам заздрили в гарному сенсі цього слова.

Але не думав, що в один момент життя може піти крахом. Наближалася очікувана дата пологів. Наталка почала відчувати себе погано, тому ми вирішили, вона ляже до лікарні на збереження. Телефонний дзвінок з коротким реченням від медичної сестри: «Приїжджайте до лікарні. Ваша дружина померла під час пологів. У вас народилася дівчинка». Я стояв у ступорі й не міг нічого сказати. Я завис наче комп’ютер. В лікарні мені розповіли, що пологи були складними. Дружина не витримала, і її не вдалося врятувати. Наче в якомусь тумані я слухав слова лікаря.

Реклама

Після того, як я повернувся в пусту квартиру, яка мала стати острівцем мого щастя, я просто сидів й плакав. Дитину забрали батьки Наталії на перший час. Через пережите горе я почав все частіше братися за пляшку, згодом звільнили з роботи. Все пішло шкереберть.

Врятували мене мій тесть та тато. Вони силою забрали мене до села, й ми втрьох цілий місяць ремонтували старий будинок тестя, який він обіцяв віддати моїй дочці. Зараз я знову почав працювати та живу разом з дочкою. Спиртного більше взагалі не торкаюсь. В дочці я віднайшов сенс життя.

За дружиною сумую безмежно. Щовечора не можу заснути від думок про неї.

Реклама

Також цiкаво:

Close