Леся не працює

Вона не прокидається щоранку о шостій, не робить сотню процедур, щоб виглядати на 10 років молодше, не готує сніданок для дітей та чоловіка і взагалі нікого не будить.

Ні, ви не подумайте, що вона зовсім погана і відпускає їх голодними. Звісно, вона готує їм сніданок, але звичайний омлет у старій потягнутій піжамі та з незрозумілим дешпетом на голові.

Тим часом її Олег швиденько бере за руки Сашка та Аліну й несеться з ними у дитячий садок та школу.
А Леся що? Відпочиває. Годинку за комп’ютером посидить, пошту перевірить, з подругами, мабуть, листується, потім щось по дому прибере і йде з собакою гуляти. Але ж яка це робота? Одне задоволення того пса вигулювати.

Повертається додому і наводить собі марафет цілу годину, а потім до неї такі ж самі ледащі приходять, щоб вона їх так само намарафетила, щоб брови їм там поскубала, нігті попиляла і губи більші намалювала. І вони ще й за це гроші їй платять! Ну, як гроші…. копійки, це швидше, тому що ж все одно сидить на Олеговій шиї і його коштом живе. Зовсім безсоромна та Леся…

Таку розповідь ледь не щодня слухали всі сусідки, подруги, навіть незнайомці у черзі у лікарню та в магазині від Світлани Ігорівни, мами того славнозвісного Олега.

⁃ Світлана Ігорівна, до вас відвідувачі.

⁃ Ой, не можу вийти, голова сьогодні обертом, можна у палату пропустити? – попросила жінка, а сама хитро посміхнулась. — Ви тільки гляньте, кажу ж дома не має що їй робити, то от і до мене прийшла!

⁃ Доброго ранку, Світлана Ігорівна, як ваше самопочуття? – запитує невістка, яка щойно увійшла.

⁃ Лесічка, так добре, що ти прийшла, але ж нащо? Я і сама тут справлюся, а здоров‘я не кращає поки…

⁃ Та не важко мені.

⁃ Що у вас там нового? Як мій Олежик? Знову на роботі? – запитує свекруха й одним оком косить на сусідок по палаті, які вже насторожили вуха.

⁃ Звісно, а що ж за один день могло змінитися.

⁃ Я он сьогодні з Ніною Петрівною говорила, — говорить свекруха і вказує на сусіднє ліжко, а невістка вітається кивком. — І вона мені розповіла, що їм у магазин прибиральниця потрібна, цілих 6 тисяч на місяць платять, а роботи, як кіт наплакав.

⁃ Рідненька, навіщо ж вам це? Тож і Олег вам передає, та й Орися нерідко гроші виділяє… Невже не вистачає?

⁃ Мені то вистачає, бо дітей хороших виростила, а вони від тієї доброти й дозволяють всяким сидіти на своїй шиї…

⁃ Ой, щось я зовсім з вами заговорилась. Ще якось до вас прибіжу, бо часу не маю вже.

⁃ Ну скачи, моя стрекоза, — і тільки невістка за двері, так свекруха знову за своє. — Думає, що дозволю їй сидіти на шиї у сина? А дзуськи! Ніби не зрозуміла, що я хочу, щоб вона працювала!

⁃ Ой, та, можливо, даремно ви так, — почала говорити сусідка років 30, що вирізняло її з-поміж інших. — Вони на нігтях та бровах непогано заробляють. Он у мене подруга змогла за рік на машину собі назбирати й з мамою щороку на море їздять закордон. А оце, місяць тому, так взагалі свій салон відкрила.

⁃ Ой, у кредит те все, бо нічого вони з того не мають. Копійки.

⁃ Та ні, Ігорівна, то правда, — приєдналась інша сусідка до розмови. — У мене внучка нігті вдома робить, то непогано заробляє, більше, ніж її сестра, яка вчителює.

⁃ Може, вона просто майстер, а так то я не знаю, — промовила вона і розчарувалась, що ніхто не захотів її підтримати.

Для Світлани Ігорівни нафарбувати лице й підрізати нігті ніколи не було роботою і не буде. Якщо працювати, то десь на заводі, у магазині, чи офісі, але ніяк не вдома відпочивати. От її донечка Орися молодець, постійно працює. От зараз вона у магазині касир, працює позмінно та ще й вдома потрібно цілу гору роботи переробити й дітей до школи підготувати, й у домі лад навести, й на всіх них їсти приготувати. Оце вона молодець, працює, а ця просто відпочиває вдома, а за це ще й гроші платять. Може, то і її Орисі сказати, щоб спробувала? Вихідні у неї є, от хай теж когось «намарафетить».

Через тиждень Світлана Ігорівна уже міцно трималась на ногах, і її виписали з лікарні. Вона вирішила, що прийшов час втілювати її хитрий план у реальність.

⁃ Лесю, я оце у лікарні лежала, дивлюсь, а там у всіх такі нігтики гарні, може ти мені теж зробиш? А то якось я зовсім старою стала.

⁃ Звісно, зроблю, приходьте навіть сьогодні, у мене одна клієнтка перенесла запис, то якраз вам зроблю замість неї.

⁃ До тебе ще й записуються? Тобто наперед?

⁃ Ну так, а як же я інакше їм всім буду робити манікюр? Кожен знає, на який день та котру годину йому прийти. Загалом, приходьте, я вас чекаю! – відповіла невістка й повісила слухавку.

Оце так мадмуазель. Ще й до неї записуватися потрібно!

До цього моменту Світлана Ігорівна навіть не дивилась у маленьку кімнатку, яку виділили для Лесиної «роботи», чомусь їй не подобалось таке використання вільного місця, на її думку, там краще консерви ховати, а не постійно марафет наводити.

Світлана Ігорівна дуже здивувалась, коли таки зайшла у маленьку кімнату. Там було дуже чисто, аж стерильно і від цього запах якийсь лікарняний та й світло було якось надто багато, незвично.
Наступні дві години для свекрухи пройшли дуже нудно, хоч вони й з Лесею встигли обговорити все на світі, але не могла вона такий довгий час нічим не займатися, а невістка, мов знущалась і кожен палець профарбовувала і вичищала.

Коли таки все було готово, Світлана Ігорівна змогла лише сказати: «Ну, дякувати Богові!» На що невістка лише засміялась, хоч їй і хотілось почути похвалу від найвередливішого клієнта. У наступну мить жінка вже збиралась додому, а невістка зустрічала наступну молоду клієнтку.

Наступного дня всі навколо лише вихваляли новий манікюр жінки, особливо їй запам’яталась адміністратора магазину, яка до цього з нею ще не говорила.

⁃ Ви часом не у Лесі з Майорової робили?

⁃ Так, а що? Як ви зрозуміли?

⁃ Я й сама у неї не перший рік роблю, у неї руки, як у справжньої майстрині, хоча і ціна кусається для звичайних людей.

⁃ Тобто ціна кусається? Хочете сказати, що дорого за це платите?

⁃ Навіть, для мене так, хоча моя зарплата мені дозволяє, — відповіла здивовано адміністратор, не розуміючи, чи для пенсіонерки це мізерна сума, чи вона забула скільки заплатила.

У той же момент свекруха не витримала і набрала сина.

⁃ Скільки може твоя Леся на шиї у тебе сидіти? Відправ її на роботу нарешті.

⁃ Мамо, що за дурниці ти говориш? Моя Леся працює, просто вдома і заробляє вона не гірше мене, а у деякі місяці й набагато більше! – відповів син, незадоволений маминими претензіями.

“А ось і добренька Леся, — подумала Світлана Ігорівна. – Якщо вона заробляє більше чоловіка, то точно обдурить її Олега, та ще й не один раз! Ох, обдурить…”

Орися була точною копією мами, і, як і вона, недолюблювала Лесю, вважала її вискочкою і постійно скаржилась, що її краща подруга любила Олега, і вона мала з ним одружитися, а тут звідки не візьмися вона з‘явилась і все зіпсувала. От і Світлана Ігорівна терпіти не могла невістку, конкретних причин у неї на це не було (а вони завжди потрібні?), але відчувала, що щось із цією дівчиною не так.

⁃ Лесю, я тут подумала, ти повинна так само мою Орисю навчити вдома гроші заробляти, пиляючи чужі нігті!

⁃ Я б залюбки, але не можу.

⁃ Чому це?

⁃ У мене немає права навчати інших майстрів.

⁃ Ах ти, значить боїшся, що моя Орися стане кращим майстром, і всі твої клієнти перейдуть до неї? А правильно, тобі є чого боятися!

⁃ Добре, я вас зрозуміла.

⁃ То навчиш?

⁃ Я ж вам сказала, що не маю на це права.

⁃ Ну добре, зараза мала, от скоро моя донька вивчиться і носа тобі втре! Ніхто більше у тебе не буде нігті робити!

Минув місяць, як свекруха знову прийшла до невістки нігтики робити, дуже їй сподобалось, як тоді всі вихвалювали, та й потрібно було термінові новини розповісти. Поділилась з Лесею, що донька її теж уже вивчилась, але роботу кидати не хоче, буде на вихідних вдома працювати, в по буднях на основну роботу ходити, мов грошей тепер у них буде ціле море.

Леся щиро зраділа за сестру чоловіка і побажала їй хороших клієнтів.

Через два дні до Лесі знову зателефонувала свекруха.

⁃ Ти вже все вирішила з клієнтами?

⁃ Ви про що, Світлана Ігорівна, якими клієнтами?

⁃ Невже тобі Олег забув сказати? Я вчора телефонувала йому і наказала, щоб ти половині своїх клієнтів порадила мою Орисю, мов у нас у майстер новий, хороший спеціаліст з‘явився, кращий за тебе.

⁃ Я надіюся, що ви зараз жартуєте.

⁃ Чому це я маю про таке жартувати? Ти повинна допомагати родині та й чоловіка слухатися — це перше правило жінки.

⁃ Я не буду цього робити, вибачте. Це моя робота і мої клієнти, яких я набирала роками, ковтаючи постійно пил, сльози та незадоволені відгуки клієнтів. Я не можу просто так взяти й віддати це все комусь іншому, тому що хтось так захотів. І так, з Олегом у нас все добре, і я прислухаюсь до нього, тому, мабуть, і не став мені передавати ваше божевільне прохання.

Через тиждень свекруха прийшов до Лесі у гості просто посеред робочого дня. Вона саме мала робити брови Марії Дмитрівні, своїй давній клієнтці, якій не могла відмовити просто з ввічливості, хоча й не любила цю жінку через її постійні прохання про знижку та невдоволення всім.

⁃ Ви мене вибачте, Марія Дмитрівна, але я на дві хвилинки відійду, зроблю чай мамі чоловіка і швиденько повернуся, гаразд, — промовила Леся добрим голосом, хоч у середині неї все кипіло, що хтось заважає її робочому дню, та ще й так нахабно.

⁃ Звісно, любенька, — промовила стара і посміхнулась, розуміючи, що за терпіння Леся їй точно зробить знижку, бо дуже дорого було у цього майстра, але ніде якісніше у місті й не знайдеш.

Доки Леся робила чай для свекрухи, та щось бурхливо обговорювала з клієнткою, а коли невістка повернулась, то швиденько пішла геть, мов і не було її тут. Клієнтка до кінця процедури сиділа сама не своя, аж знижку забула попросити. Це не на жарт здивувало дівчину, але вона вирішила не звертати на це увагу.

Проте свекрусі дала попередження: «Наступного разу, коли прийдете до мене у робочий час, я не відкрию двері. Ви мені заважаєте. Вважайте, що мене немає вдома, я на роботі деінде».

Виявилось, що у свекрухи ще є ключі, тому вона встигла ще трьом клієнтам прорекламувати нового хорошого й дешевшого майстра, доки жінка не витримала й сказала чоловікові, що якщо він не змінить замки, то його мамі точно буде непереливки.

Олег послухався дружину, та він і сам знав, як це для неї важливо, тому вже наступного дня у них стояли нові замки на дверях.

У них сусід цим професійно займався, тому відбулось становлення нового замка дуже швидко. Одні запасні ключі залишили у того ж сусіда, на всяк випадок, але при умові, що їх не отримає свекруха та теща (друга була названа для формальності, щоб не так образити Олега).

Наступного дня свекруха готувалась проводити рекламну акцію доньки для ще одної клієнтки Лесі, але яким було її здивування, коли вона зрозуміла, що ключі не підходять для замка. Вона почала телефонувати невістці, яка лише увімкнула беззвучний, побачивши, хто телефонує, тоді вона взялась телефонувати синові й говорити про те, що у неї ж серйозна розмова до Лесі, він лише посміявся і сказав мамі прийти увечері, коли вони всі будуть вільні від роботи.

Звісно, свекруху така відповідь не влаштовувала, і вона почала зі всіх сил бити руками у двері. Тут у під‘їзд вийшла старенька, якій заважали такі звуки.

⁃ Будете далі так шуміти, я до вас наряд поліції викличу! – промовила сусідка.

⁃ Ти краще собі виклич, карга! – злісно відповіла Світлана Ігорівна.

Коли вона зрозуміла, що і так нічого не вийде, то знову почала телефонувати Олегу.

⁃ Ти не розумієш хіба? У неї там коханець! Вона не відкриває, бо знає, що за нігтиками уже не сховається!

⁃ Мамо, якщо вам немає чим зайнятися, то краще походіть вулицями й позбирайте цікавіші плітки. А якщо ви далі продовжите наговорювати на мою кохану, то я вам буду допомагати лише чеки за комунальні платити. Якщо у вас є скільки сили, щоб лупити по дверях, що мені сусіди телефонують та скаржаться, то найдеться час і десь поприбирати й самій собі на життя заробити, — Олег все це говорив, хоч і зовсім не хотілось йому ображати маму, але він давно розумів, що вона перейшла всі межі дозволеного.

А зовсім недавно він ще й відкрив до себе неприємну таємницю. Весь цей час він мамі давав хороші суми й постійно говорив, щоб вона відклала собі на якийсь санаторій. А коли прийшло літо, то вияснилось, що у неї ні копійки немає. Він вирішив, що може витратила на ліки чи продукти, а потім випадково почув розмову сестри з мамою, де вияснилось, що половину грошей, які він її давав, вона просто віддала Орисі, щоб та з чоловіком могла злітати кудись на відпочинок і доказати невістці, що вони нічим не гірші за неї.

⁃ Ти глянь, який став! А це все вплив твоєї благовірної! Вона тобі цих дурниць у голову понакладала, а сама зараз розважається у квартирі з іншим, доки ти свою маму хочеш зі світу звести! – говорила зло Світлана Ігорівна.

А до цього всього скандалу додався ще один. Поки Світлана Ігорівна намагалась «привести до тями» сина, Тані зателефонувала Марія Дмитрівна і почали горланити, що вона порадила їй поганого майстра, який брови їй перепалив, і всі нігті до крові порізав.

Леся нічого не розуміє, намагається усвідомити, якого-то вона майстра могла радити, а стара клієнтка лише кричить, що їй гроші повинні повернути та ще й Леся на безкоштовні процедури записати.

⁃ Чому ви все це мені говорите? Я нікого вам не радила точно.

⁃ Так свекруха ваша мене вмовила до вашої родички сходити, мов робить дешевше, а нічим не гірше.

⁃ А яке я маю до цього відношення? Ви самі вирішили, що вам головне — дешево, тому тепер повертайтесь туди, де робили й розбирайтеся.

⁃ Тобто на безплатні послуги ви мене не запишете і гроші не повернете?

⁃ Ні, не збираюсь я вам нічого переробляти. На все добре.

Якщо чесно, то Лесі це навіть підняло настрій, тому що нарешті вона позбулась набридливої й вічно невдоволеної клієнтки.

З цього часу минуло два роки, й молода сім‘я змогла купити собі більшу квартиру, а їхня стара уже місяць пустувала, тому Світлана Ігорівна вирішила це виправити.

⁃ Я знайшла вам квартирантів, вони надійні, точно зможуть вчасно платити.

⁃ Мамо, що ви говорите?

⁃ Ну як що? Поки твоя без сенсу сидить, я он уже цілу базу потенційних квартирантів передивилась і найкращих вибрала.

⁃ Ми не збираємось квартиру здавати, там у Лесі студія, вона там клієнтів приймає, поки не найде кращого місця, там у неї вже все підлаштовано. І навіть не думай, що я тобі ключі від квартири дам. Якщо дізнаюсь, що знову стукала без причин, чи намагалась двері вибити, то не пошкодую і напишу заяву, не подивлюсь, що ми родичі.

Я останній раз тобі, мамо, пояснюю, щоб ти припинила лізти у мою сім‘ю.

До речі, мав тобі сьогодні сам подзвонити, але вже повідомлю, ми з Лесею тобі купили квиток на відпочинок, звісно, на одного, сестра зі своїм чоловіком вже навідпочивалися за наші гроші, а куди скажемо лише перед вильотом.

⁃ Не працює Леся, лише сидить і марафетить когось.... – промовляла Світлана Ігорівна до хвиль, які колисали її.

Вона так давно не була на морі, що й забула, як це приємно, і який тут запах…