Лікар одразу почав говорити по суті. Сказав, що під час операції у моєї донечки зупинилося серце. Після цих слів я більше нічого не пам’ятаю, адже просто втратила свідомість.

Нашій дочці потрібна була операція. У неї були певні проблеми із серцем. Оскільки, чоловік працював неофіційно, він не зміг сидіти в лікарні з донечкою. Довелося мені взяти лікарняне на декілька днів. Адже весь цей час я повинна навіть не відходити від дочки

Ми приїхали в лікарню. Нас гарно та ввічливо прийняли. Медсестра про все розповіла, поселила нас в палату. Я з донечкою розмовляла на різні теми, тільки щоб вона не хвилювалася. Ми планували, як після операції поїдемо в зоопарк. Це була маленька мрія моєї Марійки.
Через годину прийшла медсестра та забрала на підготовку до операційного втручання. Потім прийшла та забрала двох інших діток, які були у палаті.

Потім я не зрозуміла, що відбувається. Адже весь персонал лікарів дуже почав бігати на коридорі. Пацієнтам сказали бути в палатах і не виходити поки не дозволять.

Через дві години повернули тих діток, яких брали. А моєї Марійки досі немає. Потім заходить медсестра та повідомляє, щоб я зайшла до головного лікаря у кабінет.

Моє серце почало битися сильніше. Я зрозуміла, чому лікарі почали бити на сполох. Мабуть, з донечкою щось сталося. Як же лячно було заходити у той кабінет, ноги не хотіли навіть йти.

Коли я прийшла, мене попросили сісти. Лікар одразу почав говорити по суті. Сказав, що під час операції у моєї донечки зупинилося серце. Після цих слів я більше нічого не пам’ятаю, адже просто втратила свідомість. Коли отямилася, наді мною було багато лікарів, всі вони мене заспокоювали.

Згодом, лікар продовжив розмову:

– Заспокойтеся, з Вашою донечкою зараз вже все гаразд. Нам вдалося врятувати ситуацію. Операція пройшла успішно!

Я одразу побігла в реанімацію до Марійки. Вона лежала така беззахисна.

Замість того щоб побути у лікарні два тижні, натомість були майже два місяці.
Я ні на секунду не відходила від дочки. У серці поселився жахливий страх, з яким було важко впоратися. Але я розумію, що маю не показувати свою слабкість біля Марійки, щоб її не засмучувати.

Донечка з кожним днем йшла на покращення. Після даної операції у нас не було жодних ускладнень. Вона змогла жити звичайним життям, як і всі.

Зараз Марічці вже двадцять п’ять років. Вона вже має чоловіка і дітей, а я досі боюся її втратити.

Приділяйте якомога більше часу своїм рідним, бо ніхто не знає чим може закінчитися завтрашній день.

Оцініть статтю
ZigZag
Лікар одразу почав говорити по суті. Сказав, що під час операції у моєї донечки зупинилося серце. Після цих слів я більше нічого не пам’ятаю, адже просто втратила свідомість.