ЖИТТЯ

Лікарня була повна людей, та ніхто зі знайомих до мене не привітався, а я їхала у ковзанах та великій в’язаній шапці й думала про свою нікчемність!

Сталось це влітку. Не знаю як, але я змогла відразу зрозуміти, що починаю народжувати, тому почала швиденько збирати всі необхідні речі у великий рюкзак чоловіка.

Не забула я й покласти свою зимову шапку. Мені її бабуся зв’язала кілька років тому і відтоді вона для мене вважається щасливою й улюблену сорочку, що чоловік на день народження подарував. Швидка приїхала швидко, тому вже незабаром я мчала нашим маленьким містом до пологового будинку.

Реклама

У мене був свій лікар і я відразу його попрохала: «Я б хотіла надіти усі речі, що привезла з собою! Вони ніяк не завадять пологам, але з ними я почуватимуся впевненіше, бо вони щасливі! За будь-які незручності, я готова вам заплатити за це. Не можу я без щасливих речей на пологи йти! Зрозумійте мене!»

Реклама

Лікар на мене люб’язно поглянув, а коли я йому протягнула 50 доларів зі словами «передоплата», то він весь запалав і мені здалось, що ще трохи, то почав би стрибати від радості.

У палаті мене чекала медсестра з тією самою шапкою та сорочкою, але окрім них у неї у руках були ковзани. На той момент я вже не могла нічого нормально сприймати, тому коли вона сказала, що лікар наказав це все одягнути, я сперечатися не стала. Думала, що це якась хитрість, щоб породіллі не втікали.
Лікарня була повна людей, та ніхто зі знайомих до мене не привітався, а я їхала у ковзанах та великій в’язаній шапці й думала про свою нікчемність!

pravda.if.ua

Мене вже поклали на крісло для пологів і перейми сильніші не покидали, а я все думала про призначення тих ковзанів на моїх ногах. Навіть розставлені ноги перед медсестрами мене так не дивували, як це.

– Це що таке? Просив же нормально забинтувати ковзани! Вона ж ними порізати щось, або когось може! – крикнув лікар і медсестри швидко взялися їх бинтувати, мене це трохи заспокоїло, адже, якщо лікар знав про це, то це значить, що це у них своєрідна новинка, як от роди у воді. Я про таке, правда, не чула, але це ж не значить, що його не існує.

Але було щось дивне у цьому всьому, тому що всі лікарі, які заходили у їх палату, вмирали зі сміху за коридором. Вона спочатку це скидала на її в’язану шапку, але тут побачила жінку, яка їхала без ніяких ковзанів, а у звичайних капцях.

– Слухайте, лікарю, а обов’язково, щоб я у ковзанах була? Он та дівчина бачу без ковзанів!

– Так ні ж, то ви самі просили на вас їх одягнути!

І тут я пригадую, що у тому рюкзаку на дні лежали ковзани, а я їх й забула вийняти за тими всіма переживаннями про пологи. Розповіла я це лікарю і медсестрам, а вони як почнуть сміятися.

– Я ж то думаю, Господи, невже хвора якась, всі ваші медичні карточки перевірив і думаю вже добре, одягну раз так просили. Тим паче, гроші платите! – говорить лікар і не може вгамувати сміх.

От і народжувалася я під сміх та усмішки лікаря та медсестер у палаті. Сталось це швидко й пройшло все добре. Надіюсь, що мій маленький син, після мого тріумфу на ковзанах у пологовому будинку, полюбить спорт та хокей!

Які ви веселі історії про пологи знаєте? Поділіться ними у коментарях!

 

Реклама

Також цiкаво:

Close