Люба теща, а де ж ваш р0зум?

Я жінка і стверджую, що теща набагато гірше за свекруху.

Не подумайте, що я якийсь ображений тещею чоловік. Ні. Я жінка, яка бачила чимало у житті, й зараз просто хочу поділитися своїми роздумами з вами.

От дивлюсь я на сучасних дівчат і не можу зрозуміти, як можна бути такими несамостійними при створенні сім’ї. Для чого їм виходити заміж? Для чого народжувати дітей і грати весілля, коли при перших же проблемах ви біжите до мами й ховаєтесь за її спиною? Не можу зрозуміти: чому сучасним жінкам так важко будувати сім’ю та виховувати дитину без участі мами.

Я можу зрозуміти, коли дружини повертаються додому на тиждень чи два після пологів, щоб відновити сили, й мама допомогла їм та навчила всього, але ж навіщо там залишатися назавжди? Чи їм просто зручно, що поруч є мама, яка несе за все відповідальність, а вони лише відпочивають. А якщо й тато є, то обов’язково дідуся відправити погуляти з онуком, а самій тим часом дивитися серіали.

Головне, що теща щаслива, бо ж поруч і донька, і внук, і що ще її потрібно? Вона вже й забула про зятя, який, можливо, з ними там у пеклі живе, а може, й сам на своїй квартирі, чекає, коли дружина повернеться до своїх обов’язків з «відпустки».

А ще ж тещі у такі моменти люблять тільки погіршувати ситуацію. Тільки й повторюють своїй доньці, який у неї чоловік поганий, нічого не вміє, нічого не робить, нічим не цікавиться, лише їсти та спати приходить додому, а донька постійно втомлена домашніми турботами, та така, що не має у неї часу на особисте життя.

Чому теща не може подумати й зробити щось на благо доньки? Сісти та пояснити їй, що у неї є чоловік, і їй потрібно повертатися додому, але на її допомогу вона завжди може розраховувати. Тим часом теща робить тільки гірше й псує стосунки між донькою і зятем, переконуючи обох, що вони не потрібні один одному. А потім і взагалі вважає, що за її допомогу їй всі винні, й що всі навколо мають робити все так, як їй хочеться.

Зятю це набридає, і його можна зрозуміти, й він майже не навідує дружини. Його щоденні приїзди до дружини й дитини перетворюються лише на вихідні, а потім і на раз у місяць. Але не пощастило все-таки тим зятям, що живуть з тещами, бо вони й спокійного життя не знають, постійно їх «їдять» з двох сторін, та ще й батько дружини, наслухається її мами, і давай його повчати, як правильно жити. Звичайно, доньці комфортно, а от що робити зятеві?

Він може жити й терпіти з надією, що ось-ось вони знову повернуться у своє гніздечко або переберуться у нього, але ж ці надії руйнуються, бо переїзд постійно переноситься. Звичайно, він розуміє, що самим їм житиметься складніше, але ж вони дорослі, й все можуть побороти разом, але є одне «але» – дружина, яка не хоче брати на себе відповідальність.

Згодом, чоловік не відчуває любові та ласки, розуміє, що нікому він не потрібний й починає шукати когось, хто б його приголубив. І обов’язково знайде, що й сніданки йому робитиме, і бурхливі ночі у них будуть, і довгі поцілунки. А дружина тим часом дома, досі перекладає всю відповідальність на маму, а тещі й зручно, що вони під її крилом.

Ох, а що потім починається, коли стає відомо про подружню зраду? Звичайно, голосні звинувачення від тещі, який він поганий, і що покинув свою дитину та дружину. Але ж через кого це сталось? Саме через тещу, яка не подумала, що її дочка уже доросла жінка і повинна сама будувати своє життя, а не сидіти у мами «на шиї».

Звичайно, допомогти та показати, як потрібно – треба, але без фанатизму. Вистачить тижня, щоб всьому навчитися, а далі з досвідом все прийде. Головне, щоб чоловік і дружина були «одною сатаною», що і підгузники разом міняють, і прибирають, і з дитиною граються, бо дитина їхня і життя вони вирішили пов’язати один з одним, а не з вами, ШАНОВНА ТЕЩА!