“Майбутнє може не настати” – один із найкращих віршів про прийдешній день

Дуже зворушлива поезія.

Не стане білим тогорічний сніг
Й трава зів’яла сили вже не набере
Й не повернути в життя тих,
Хто сліз своїх назад не забере.

Не слід леліти спогади в теплі
Про тих, чиї серця холодні та смутні.
Не воскресити мрії давніх днів
Й не запалити полум’я погашених вогнів.

Майбутнє не настане лиш тому,
Щоб сьогодення мало зміст.
І важливіш за все це зрозуміти самому
І мати прагнення, загорнуті у хист.

Потрібно вміти слухати людей
І захищати дорогих від лихих очей
Сьогодні не почуєте луну,
А завтра впретесь у пусту стіну.

Бо ехо може стрімко наздогнати.
Майбутнє ж в горизонті буде розчинятись,
А хвиля з ніг збивати
Та головне це –  мужньо опиратись.

Майбутнього не варто виглядати
А треба жити, вірити, кохати.
І сумнівами душу мучити не варто,
А краще кожен день наповнити азартом.

Навчитись також варто співчуттю,
І бути там де треба в мить,
І бачити зірки й небес блакить,
І цінувати тих, хто крок у крок із нами по життю.

І варто Господові дякую сказати
Бо невідоме завтра нам,
Майбутнє може не настати.
А вчора побудує собі храм.

За мотивами вірша Ірини Самаріної-Лабіринт.

Оцініть статтю
ZigZag
“Майбутнє може не настати” – один із найкращих віршів про прийдешній день