Родом я з великого міста, та під час навчання я закохалася в хлопця з невеликого містечка біля моря. Після весілля ми переїхали до нього. Мого чоловіка давно не стало, та я й досі живу тут. І мої родичі кожного літа згадують про мене, адже всім хочеться відпочити на морі.
Так сталося й минулого року. Раптом зателефонувала моя троюрідна сестра. Ми не те, щоб зовсім не спілкувалися з нею, але по телефону говорили дуже рідко, тільки вітали один одну зі святами, а не бачилися років так із п’ять. Тобто, у число найближчих родичів чи друзів троюрідна сестра не входила. Та раптом дзвінок, і радісним голосом сестра повідомляє мені, що вони вже під’їжджають до мого містечка, та просить назвати адресу. Коли я відповіла, сестра сказала, що вона зі всією сім’єю буде в мене через годину.
Звичайно, я швиденько збігала до магазину. Ми з донькою приготували частування та стали чекати. Сестра приїхала разом з чоловіком, двома дітьми, та ще й братом чоловіка, його дружиною та сином. Ми силі за стіл, поговорили, сестра повідомила новини про інших дальніх родичів. Далі вона запитала, де я їх розміщу.
Ще як чоловік був живий ми зробили з ним міні-готель. У нас був великий будинок, а роботи не в літній сезон у нас мало, тож ми переобладнали кімнати на номери. Усього в нас п’ять номерів, кухня-їдальня, два санвузли та наша кімната. Зараз ми з донькою вдвох «тримаємо» цей готель. Усі номери замовляють заздалегідь постійні клієнти, а ми живемо в маленькій кімнаті. Взимку робити нічого, тож за частину весни, літо та перші місяці осені ми заробляємо гроші собі на весь рік.
Іноді в нас є декілька вільних номерів, та саме в той час все було зайнято, початок серпня – самий розпал сезону. Тому сестрі я відразу сказала, що всі номери зайняті, і розмістити сім людей мені ніде. Якби сестра була сама, вона могла б пожити в нашій кімнаті, але четверо дорослих та троє дітей я не змогла б розмістити, навіть якщо в мене був би вільним цілий номер.
Я запропонувала сестрі та її родині розміститися в великому готелі неподалік, господар був моїм давнім другом, тому я могла попросити гарну знижку. Сестра обурено відповіла, що так їм доведеться платити за проживання, а вони хотіли відпочити на морі два тижні та зекономити на готелі. Сестра сказала, що я маю звільнити для них два номери – просто попросити своїх гостей поїхати в інший готель. Я відмовилася, саме це й стало причиною того, що сестра перестала зі мною спілкуватися взагалі. Ми й до того не були близькі, тому я не дуже засмутилася, та вона розповіла про все іншим родичам, і вони почали мені телефонувати з докорами!
Майже рік родичі зі мною не спілкувалися, бо я відмовилася їх прийняти в себе влітку. Та тепер вони знову напрошуються в гості! До того ж спілкуються зі мною так, начебто це я їм щось винна, ще й чекають, що буду пробачення просити! Сестра зателефонувала та так прямо й сказала, що тепер вони заздалегідь попереджують про приїзд (аж за чотири місяці!), щоб я не брала на той час гостей, а потім додала, що чекає на вибачення! А коли я цього не зробила, зателефонувала тітка, щоб повідомити, яка я «безсовісна».
Раніше я не відмовляла навіть дальнім родичам, коли вони приїздили, і в мене були вільні місця. Та тепер я просто не беру слухавку, коли вони телефонують. Усі мої найближчі родичі та друзі точно знають, що я готова їх прийняти й задарма, та вони й не напрошуються в гості посеред сезону, а приїздять, як є вільні місця. І я їм за це дуже вдячна.
З сестрою я більше не спілкуюся. Вважаю, що вчинила правильно.