Мама п’є чай з «xaxaлем»

8 років назад. Відправивши свою дочку до бабусі, ми з чоловіком і друзями відправилися відпочивати на турбазу. Відмінно провели там майже два дні. Я перший раз так довго була без свого малятка. По приїзду помітила, що змінилося ставлення свекрухи, вона була помітно холодна і вкрай замислена. Несподівано відправила мого чоловіка в магазин по хліб, хоча хлібник був повний.

Коли чоловік пішов, вона посадила мене на диван і, дивлячись в підлогу, запитала, чи є у мене хтось. Я через свою наївність навіть питання спочатку не зрозуміла, потім тільки дійшло. Я округлила очі до розміру блюдця: «Мамо, ви що?» Свекруха почала розповідати, як прийшли ввечері до неї приятельки на чайок, принесли солодощі, сіли за стіл, внучка на чолі столу, коментує кожну дію. Розмова зайшла про солодощі та про шкоду цукру, стали міркувати, хто з чим любить пити чай. І моя маленька не повних трьох років випалила «А ось мама п’є чай з хахалем». Над столом зависла пауза, свекруха почервоніла, але її мудра подруга ввічливо змінила тему. Коли жінки розійшлися, внучка вже спала, й у свекрухи не було можливості детальніше дізнатися про коханця мами. А вранці вже приїхали ми.

Розповідає мені це свекруха, а мене сльози душать… від сміху. Кличу дочку показую пальцем на цукорницю і питаю: «Шо це?» – «Хахаль!» – голосно і впевнено відповідає чадо. Свекруха сплескує руками. Тепер цей «коханець» переслідує мене все життя і став уже притчею в нашій родині.