ЖИТТЯ

Мама поїхала працювати в Польщу, там вийшла заміж, а про мене начебто й забула, навіть на весілля не захотіла приїжджати, тільки сухо привітала по телефону!

Не можна сказати, що життя в мене не склалося. Зараз я заміжня, чекаю на дитину, у мене нарешті є родина, про яку я завжди мріяла. Та так було не завжди. Одного літа мама вирішила поїхати на заробітки в Польщу, та так і не повернулася. З дитинства я не знала, що таке материнська любов…

Народилася я в невеликому містечку. Не в селі, а скоріше селищі. У нас є і школи, і лікарня, і різні інші державні установи, та коли мені було 10 років, мама залишилася без роботи. Довго вона не могла знайти нове робоче місце. Звичайно, були вакансії продавчині, та маму не влаштовувала зарплата. Тато заробляв нормально, та і я була єдиною дитиною в сім’ї, але мамі все чогось не вистачало. Вона мріяла переїхати в місто, а для цього в нас не було грошей…

Якраз тоді приїхала її подруга з заробіток з Польщі. Вона все розповідала, як там добре, як вона багато заробляє. І тоді ця подруга запропонувала мамі поїхати на заробітки разом з нею, адже чоловік, за мамою якого вона доглядала якраз думав найняти ще одну жінку, щоб вона доглядала за його тіткою, у якої не було дітей. Мама тут же погодилася й почала робити документи. Того ж літа мама поїхала на заробітки.

Реклама

Спочатку мама часто телефонувала, говорила, як їй важко, як вона за нами сумує. Мама висилала гроші, і вже в перший рік тато зробив ремонт у нашому домі, ще через рік придбав машину, а потім сказав, що буде відкладати гроші на моє навчання – вони з мамою так вирішили.

Та через чотири роки мама приїхала додому…. з новим чоловіком. Ян був на 15 років за неї старшим та дуже багатим. Вони вирішили одружитися, тому мама приїхала розлучитися та владнати справи з документами. Мама провела зі мною довгу бесіду, сказала, що вона мене не кидає, що буде телефонувати, висилати гроші, а скоро я й сама зможу до неї приїжджати.

Я не тримала зла на маму, адже бажала їй щастя. Та за ці чотири роки я дуже зблизилась з батьком, тому не шкодувала, що залишаюся з ним. У мене був справді найкращий тато у світі. Він все робив для мене, ніколи не віддалявся. Ми разом з ним проводили багато часу: дивилися фільми під смаколики, їздили до міста в кіно, навіть у парку гуляли. Саме тато вчив мене готувати, прибирати, прати, прасувати…

Пройшло ще декілька років, я закінчила школу, поїхала навчатися. Та на той час мама порушила всі свої обіцянки. Вона більше не телефонувала мені, грошей не висилала та навіть не намагалася спілкуватися, адже змінила номер і не дала нового ні мені, ні батькові. Звичайно, у неї тут залишалися ще якісь подруги, та я не хотіла в чужих людей дізнаватися номер власної матері.

Я вивчилася на психолога, повернулася додому та пішла працювати в нашу ж школу. Я намагалася допомагати батькові, як можу, піклувалася про нього, та біда нас не оминула… Коли мені було 23, тато тяжко захворів. Йому була потрібна дорога операція, я таких грошей не мала, тому наважилася зателефонувати мамі, щоб просити про допомогу. Та мама відповіла, що не буде допомагати «чужій людині». Ми намагалися зібрати кошти всім селищем, та не встигли… батька не стало. Так я залишилася сиротою при живій мамі.

З того часу я залишилася сама. З особистим життям у мене також не складалося. Звичайно, я час від часу ходила на побачення, та ніхто так і не припав мені до душі. Одного разу напередодні першого дня весни мені наснився батько. Він сказав, що слідкує за мною та турбується про мене, і що скоро я не буду сама.

Наступного дня в селище повернувся Максим – хлопець, який жив по сусідству з нами до 13 років, а потім переїхав в Німеччину з батьками. Я колись була в нього закохана. Зараз же ми випадково зустрілися, він запросив мене на каву. Потім ми почали зустрічатися кожного дня…

Максим зараз був успішним адвокатом. Разом з батьком вони заснували фірму, яка просто процвітала. Час від часу вони навідувалися до родичів у рідне селище. Та через два тижні Максим поїхав додому, його відпустка закінчилася. Мені було дуже сумно, я зрозуміла, що знову закохалася в Максима.

Ми стали переписуватися та зідзвонюватися кожного дня. Ми весь час спілкувалися протягом цілого року, і Максим зізнався мені в коханні, а потім він запропонував одружитися! Звичайно, я погодилася!

І тут мені вперше за декілька років зателефонувала мама. Після розмови про батька ми з нею не спілкувалися, а тепер вона через спільних знайомих дізналася про те, що я виходжу заміж. Вона мене привітала з «гарною партією», адже Максим був успішним та заможним, та на весілля відмовилася приїжджати, просто сухо привітала по телефону та вислала триста євро. Це мене, чесно кажучи, не дуже образило, адже я з мамою не спілкувалася вже багато років, та я все одно й досі не можу її зрозуміти…

Ми вирішили з Максимом просто розписатися, адже влаштовувати пишне гуляння не було для кого. Зараз ми разом живемо в Німеччині. Я пройшла курси та вивчила мову, змогла підтвердити свою кваліфікацію, та працювати так і не влаштувалася, адже завагітніла. Зараз у мене є справжня велика родина, батьки Максима прийняли мене як рідну! З мамою я так і не спілкуюся. Я пробачила їй, але зрозуміти, мабуть, ніколи не зможу!

Реклама

Також цiкаво:

Close