ЖИТТЯ

Мама та донька поділили одного чоловіка!

У мене є подруга, її лише трішки більш як 35, а доньці вже 18, виглядають вони дуже схоже, мама як старша сестра. До того ж двоє вони дуже стрункі, доглядають за собою і навіть посмішки мають схожі. Звісно, історія Оксани, моєї подруги, банальна, її було 16, коли вона закохалась у Вітю, перше шалене кохання, необдумані вчинки, а потім звістка про її вагітність. Її мама навіть не розглядала варіантів, окрім пологів. Натомість батьки Віті повністю відгородили його від дівчини й звинуватили подругу у тому, що це вона його сп0кусила, а він надто добрий хлопчик.

Молоді батьки Оксани стали бабусею та дідусем і почали допомагати доньці виховувати онучку. Попри те, що подрузі було важко, та вона і продовжила навчання, потім й університет закінчила, на заочному, звісно.

Поки донька почала ходити до школи, батьки та друзі підштовхували Оксану для пошуку чоловіка, як-не-як молода ще та красива, але все у неї з цим погано було. Ніби й чоловіки з нею хороші знайомилися, але не могла вона з ними спокій знайти, мабуть, боліла їй ще та перша любов, тому все-все вона віддавала своїй донечці.

Реклама

Донька вже її давно виросла, в університеті навчається і недавно поставила маму до відома, що буде знайомити її з хлопцем.

– Мамо, Богдан не просто мій хлопець, між нами все серйозно, ми вже разом три місяці і я відчуваю, що люблю його. Він старший за мене на п’ятнадцять років, але ж це і не така страшна різниця, правда? Головне почуття!

– Ти жартуєш? Та я ж лише на два роки за нього старша! Він старий для тебе!

– Ну, мамо, не говори так про нього. От ви познайомитесь, і він точно тобі сподобається!

Звісно, Оксана була трохи засмучена вибором доньки й відчувала у ньому свою провину, тому що дівчинка, яка росла без батька, завжди тягнулась до старших чоловіків, а однолітки її не цікавили. Цією новиною вона поділилась зі мною, я намагалась її втішити та налаштувати на хороше, тому вона обіцяла, що після зустрічі зателефонує і розповість, як все пройшло.

З того моменту минуло доволі багато часу, подруга так і не телефонувала, і тут раптово я зустріла її посеред вулиці. Ми розговорилися, і я почала розпитувати, чого ж вона зникла і як там наречений доньки.

– Ой, не питай! – промовила подруга і почала швидко протирати сльози.

– Що там у вас таке трапилось? Невже покинув її чи зрадив? – кидала я свої здогадки. – Так не муч же мене, розкажи, що б там не було, зустріне когось кращого, вона ж ще зовсім юна!

surprisse.com

А далі подруга мені почала розповідати, що трапилось насправді, і я не могла повірити у те, що чула.

– Донька привела того нареченого. Чоловік порядний та красивий, я аж сама на нього задивилась, але старалась такі думки відкидати, його ж моя донька привела, мовчу вже про те, як вона про нього турбувалась і якими очима дивилась, таке кохання! Намагалась не дивитися… Але ж як почав говорити, то моє серце, мов стрілою пронизали, я закохалась, просто так, у першу ж зустріч. Всі ці роки не хотіла ні одного чоловіка, а тут цей, і у мене різке бажання провести з ним усе життя!

Та й сам Богдан жартував, що я зовсім не схожа на маму, що виглядаю набагато молодше і красиво.
І от ми ще гуляти пішли, я вже натякати почала, що удвох їх залишу, а він мене не відпускав, донька вже ображатися почала, а йому все одно зовсім.

І от все б нічого, а ми з ним через день у місті зустрілися, спочатку на каву пішли, а потім все так завертілось, ми так довго говорили, мені було з ним так добре, я вперше за довгий час відчула себе жінкою, а не мамою. А потім я поверталась додому й усвідомлювала, що трапилось. Я найгірша матір у світі, яка захотіла вкрасти у доньки її чоловіка! Ти уяви, який жах! Я зараз дивитися на доньку не можу, відчуваю свою провину, та й Богдан їй перестав відповідати, теж не знає, як далі бути…

Я слухала подругу і теж не знала, як це так. Вона хороша жінка і дійсно ніколи на чужого чоловіка й оком не подивилась, а тут ця історія, звинувачувати її не можу. Але як же тепер всю цю ситуацію правильно вирішити…

– І що ви думаєте далі робити?

– Не знаємо, хіба я маю право бути щасливою з коханим доньки? Ні, звісно..

Через тиждень донька розсталась з хлопцем, він, як міг показував себе поганим, тому вона його покинула і вже через два тижні привела маму знайомитися з новим кавалером.

От лише Оксану шкода… Вона знову мусила пожертвувати своїм щастям… Чи, можливо, це було якесь потемніння?

Реклама

Також цiкаво:

Close