Мама вurнала мене з дому, бо дізналася про вагітність, а свекруха впустила у свій дім!

Інна вперше стояла перед таким важким вибором. Вона була у відчаї, бо не хотіла бути вбuвцeю власної дитини, але хіба у неї був інший варіант?

Все своє життя Інна провела у селі, де нею всі пишалися, бо вона була однією з найрозумніших та найталановитіших дітей. Згодом дівчинка відправилась у місто, туди їхали всі з села, хто хотів отримати освіту, або знайти хорошу роботу, тому й не дивно, що їхнє село потроху пустіло, й молодь там можна було на пальцях перерахувати.

Зі своїм хлопцем Інна почала зустрічалися ще у школі, тому й в університет вони вступали в один, а потім разом влаштувалися працювати у міську меблеву фірму. Вона працювала у самій фірмі, а він був водієм.

На той момент вони вже жили разом й були обручені, повільно планували весілля, тому їх не насторожила звістка про вагітність дівчини.

Проте через місяць сталася трагедія, що зруйнувала всі плани молодої пари, її хлопець загинув в автомобільній аварії.

Дівчина не знала, як пережити таку втрату, але мусила це зробити, хоча б для їхньої дитини. Звичайно, найкращим рішенням для самотньої дівчини у декреті на орендованій квартирі було повернутися додому, що вона і зробила. А там й народить і через деякий час на роботу зможе повернутися.

Мати побачила пузо дівчини й не захотіла її слухати, виставила за поріг й крикнула навздогін: «Повернулась вона з міста! Ми скільки у неї вкладалися, а ти оце ганьбити нас вирішила! Повертайся туди, де нагуляла, розумниця наша!»

В Інни не залишалося вибору, як знову повернутися на орендовану квартиру, бо ж ніхто не знає, що вона не нагуляла хлопчика, а була заручена, й тепер ніхто не захоче їй вірити. Вона повільно йшла до зупинки, щоб поїхати назад у місто, але почула, як хтось вигукнув її ім’я. У машині сиділа її стара подруга й однокласниця.

Та й вирішила вилити їй душу, розповіла, яке у них з Олегом було сильне кохання, як вони планували весілля, як все в одну мить зруйнувалося, і як мама її виставила з дому. Закінчила вона розповідь тим, що тепер, мабуть, мусить позбутися дитини, бо їй не вижити з однією дитиною у декреті на орендованій квартирі.

– Навіть не думай цього робити! Я знаю тебе, і знала Олега, він би не хотів, щоб ти так вчинила, та й ти сама не хочеш, потім все життя картатимеш себе!

– Та мені ніхто не хоче вірити. Коли кажу, що це Олегова дитина, то всі сміються з мене й говорять, що я нагуляла.

– Зачекай-но, – промовила подруга й різко зупинила машину – а ти була у його мами? Вона знає, що ти носиш її онука?

– Ні, ти що, навіщо її зараз цим турбувати, був єдиний син і того не стало, а тут ще я зі своїми проблемами.

Подруга все зрозуміла й на півдорозі повернулась у село. Подруга допомагала Інні розповісти про вагітність, про їхню сильну любов і те, що вони збиралися одружитися, а потім Лариса Миколаївна заплакала, голосно, а дівчата мовчки стояли й обіймали її.

– Я й не думала, що у цьому житті ще будуть такі світлі новини! Боже, дівчинко моя, яка ж я рада! Я ж зовсім одна залишилась, чоловіка з сином не стало, і я вже не знала, де собі місце шукати, почала про гріховне думати, але тут ти! Ти подарувала мені новий шанс на життя! Залишайся у мене! Разом жити будемо, допоможу тобі його виховати, як народиш, то можеш на роботу повернутися, а як не захочеш, то на господарстві будеш! Нічого, прорвемось з тобою, не хвилюйся!

Рідна мама навіть не захотіла слухати доньку, а свекруха прийняла з розпростертими обіймами! Що ви про це думаєте?