«Мамо, нам потрібні лише твої гроші!»

Новосілля старшого сина проходило гучним святкуванням всієї родини. Стара Ольга раділа, що всі діти та внуки зібралися в одному домі для святкування. Вона давно придумала, як віддячить Олегові за все зроблене для неї, тому лише простягнула картку з листочком, де був написаний пароль, завернутий у хустинку. Згодом про це дізналися її доньки, які почали вимагати, щоб матір їм теж дала стільки ж грошей, а коли зрозуміли, що нічого не доб‘ються, то перестали з нею спілкуватися. Але Ольга точно знала, що все робить правильно, тому що життя її навчило відповідати добром на добро, а на злo не реагувати.

Знову вона пригадала той день, коли відправилась у гості до доньки. Живе вона далеко, тому дорога поїздом та ще у її віці була виснажливою. Доньку вона попередила зарання, тому у поїзді лише мріяла про те, як її зустрінуть, міцно обіймуть та швиденько відвезуть додому, де жінка зможе відпочити. Однак її доньки на пероні та вокзалі не було, Ольга чекала цілу годину її й телефонувала, але ніхто не підіймав слухавку, тому вона вирішила, що, можливо, щось сталось і спробує добратися до села доньки своїми силами. Попитала у людей, як туди доїхати, й пішла на зупинку.

По дорозі вона познайомилась з миловидною жінкою, своєю ровесницею, яка довго плакала, дивлячись у вікно. Поцікавившись, що ж сталось, Ольга дізналась, що її товаришка продала свій будинок на прохання доньки й обіцянку, що вони заберуть її до себе, але тільки вони отримали гроші, то виставили її за двері, як непотріб. Зараз вона поверталась у село, надіючись, що хтось з сусідок прийме її до себе жити, бо йти їй більше було нікуди.

Так вразила ця історія Ольгу, що у її голові мимовільно сплили спогади з її власного життя.

На жаль, чоловік Ольги помер у ранньому віці, тому трьох дітей вона виховувала самостійно й всіма силами намагалась їх виховати гідними людьми й давати все найкраще. Згодом середня донька поїхала навчатися в інше місто, там знайшла чоловіка й поселилась у нього, в одному із сіл. Через трохи часу одружився й старший син, який привів додому невістку. Довгий час жінка не могла змиритися з тим, що син привів додому іншу жінку, у ній палали материнські ревнощі й згодом, через постійні скандали та сварки, молода пара прийняла рішення переїхати, й вони почали орендувати житло.

Час йшов, Ольга старішала і з доньками вони прийняли рішення, що вона продасть будинок у селі, розділить гроші між двома й почне жити з ними. Для неї це був ідеальний варіант, бо самотнє життя їй набридло, а з сином вони й досі не підтримували зв’язок.

Будинок продався швидко й для того, щоб не возити такі великі кошти, жінка поклала їх у банк, вирішила, що буде знімати частинами.

Вдома у молодшої доньки її чекало неприємне відкриття. Вона та її чоловік любили випити, цілий тиждень вони не «просихала» й не згадували про жінку, а коли їхні гроші закінчилися й знадобилась випивка, то прийшли питати у неї, де ж гроші за будинок. Чомусь Ользі здалося, що давати гроші доньці у такому стані не варто, тому вона збрехала про те, що їх вкрали. Її злості не було меж, вже наступного дня Ольга стояла з речами за дверима, тому що у молодшої не було грошей, щоб просто так її годувати.

Хоч Ользі будо й страшенно образливо, та вона вирішила відправитися до старшої доньки й вже таким самим чином перевірити і її.

Старша навіть не хотіла слухати матір, молодша їй все розповіла. Вона сказала, що мама доросла й розбереться зі своїми проблемами сама. Жінці було важко, та вона таки рушила до сина з невісткою, з якими майже не спілкувалась.

Приїхавши до сина, жінка буда здивована, невістка її обнімала та відразу втішала, говорила, що знає, що трапилось, і їй дуже шкода, але жінці немає чого переживати, бо вона може залишитися з ними. Син сказав, що навіть не розглядає інших варіантів, мама – частина їхньої сім‘ї. А незабаром вони мали переїжджати у новий великий будинок, тому там обіцяли навіть виділити мамі кімнату.

Ольга сподівається, що не пізно зрозуміла, яку помилку у житті зробила, й ще встигне її виправити.