«Мамо, ти йдеш на @борт! Це не обговорюється!»

Сини, як з розуму зійшли! Дізналися про вагітність мами й почали змушувати її йти на @борт! Хіба вони мали на це право?

“З чоловіком я розлучилась, коли меншому сину було менше, ніж 3 роки, він знайшов нову жінку і разом з нею вони втекли в іншу країну. Про себе він більше нічого знати не давав й аліменти не платив, тому двох синів я тягнула повністю на своїх плечах. Моє бажання забезпечити синам хороше життя, звісно, стало причиною того, що я зовсім забула про чоловіків. Я постійно працювала, щоб мої діти були нічим не гірші за інших, тому ходити на побачення у мене просто не було часу.

Час біг з шаленою швидкістю й ось у мене було уже двоє дорослих синів. Старшому було 21, молодшому 19, а мені вже стукнуло 40. На той момент, у мене вже з‘явився чоловік, з яким ми жили разом рік.

Познайомилися ми на роботі, відразу зрозуміли, що симпатизуємо один одному, кілька побачень, і ми вирішили з‘їхатися. І ось зовсім недавно я зрозуміла, що завагітніла, як бути далі, я не мала найменшого уявлення, бо вік уже досить великий, та й ми з чоловіком уже не ті, що були колись, тому я, навіть, думала про @борт, але, на щастя, мій коханий почав відмовляти мене, його дуже радувала ця новина й інших варіантів, окрім народження, він навіть розглядати не хотів.

Чоловік пообіцяв, що ніколи не покине й у всьому буде допомагати, готовий сам не спати, коли дитина кричатиме, тому я не могла не погодитися. Спершу ми вирішили сходити на консультацію до лікаря, який повідомив нам, що немає чого боятися, у мене сильний організм, просто потрібно буде частіше проходити на перевірку, а так все має пройти добре. Здавалося, що вже б ми мали бути щасливими, та одне не давало мені спокою. Сини влаштували справжній скандал з відмовою приймати мою нову дитину й наказом йти та позбутися цієї дитини.

Сини кричали про те, що мені пізно народжувати й висували свої варіанти того, що рано чи пізно ця дитина впаде на них, як ноша, а вони не готові до цього, вони хочуть будувати власні сім’ї. Загалом, кінець-кінцем, вони сказали, що я повинна піти на @борт, тоді я і постала перед вибором: або ненароджена дитина та коханий чоловік, або двоє синів.

Мені дуже хочеться народити й спробувати виховувати дитину у такому свідомому віці, коли уже є непоганий заробіток, не потрібно постійно думати, де взяти гроші та є величезна підтримка від чоловіка, чого раніше ніколи не відчувала при вихованні синів. Проте я боюсь піти на цей крок, тому що сини говорили, що тоді не захочуть знати мене, а я не витримаю такого важкого удару від найближчих людей.

Я прекрасно розумію, що, якщо позбудуся цієї дитини, то моєму особистому життю прийде кінець, тому що коханий надто сильно хотів цю дитину і просто не зможе зрозуміти мого вчинку. Я й сама себе не зможу зрозуміти, бо вже чекаю на народження малюка, але чи зможу я змиритися з тим, що з його народженням втрачу двох синів.

Життя постійно ставить нас перед вибором, але інколи він такий важкий, що ти просто не знаєш, як твоє життя обернеться після нього”.

Що ви думаєте про ситуацію, у яку потрапила наша читачка? Щоб ви порадили їй зробити? І як би вчинили на її місці?