Після поїздки до моєї мами донька відмовилась їхати на море

Щоб вам зрозуміти нашу ситуацію треба розповісти майже з самого початку. Я мати-одиначка, чоловік пішов від нас 7 років тому. Відносини з мамою не дуже, вона ніколи не згадувала про свою внучку, хіба скидала гроші на картку. І те це бувало тільки на її день народження і строго триста гривень.

А ще вона увесь час мене нервувала, незважаючи на те, що ми жили далеко один від одного. Але я дозволяла бачитись чи спілкуватись з внучкою, тільки б вона хотіла. І якось раз вони вирішила продемонструвати свою любов і взяти онуку на відпочинок на море. Але моя донька не сильно погоджувалась їхати кудись з малознайомою жінкою, тому я запропонувала взяти її до себе на якийсь період, щоб вони нарешті зблизились.  Але так, як моя мама досить конфліктна особа, мені важливо було, щоб донька зрозуміла, чи зможе вона пожити зі своєю бабусею 10 днів.

Але після життя з бабусею вона навідріз відмовилася їхати на морі. Мені вдалось дізнатись, що це все через мою маму. Увесь час вона тільки те і робила, що читала нотації про те, що смартфони дуже шкідливі для зору і годувала макаронами, яких дочка терпіти не може. Не було і мови про якісь дружні відносини, позитивне спілкування.

А також бабуся дуже обмежувала її у їжі, нагадувала, що кожний зайвий шматок чогось може відкластись на фігурі, і вона стане товстою як колобок, такою ж, як і її мати. Дівчинка більшість часу сиділа вдома і нудьгувала. Після того, як дочка приїхала до бабусі, увечері до них прийшли сусіди, які дивилися допитливо на мою дочку і задавали їй запитання на кшталт: «А у вас гості в будинку часто бувають?».

А потім дружня компанія почала пити пиво, незважаючи на те, що збоку нудьгувала внучка. І так повторювалося не раз. При цьому мама навіть на прогулянку онучку не вивела. Донька мені нічого про це не сказала, коли я їй телефонувала, та через два дні прямо серед ночі донька не витримала і написала мені на пошту лист, в якому благала якнайшвидше забрати її звідти. Звичайно, я полетіла, щоб швидше привезти дитину додому. Я не стала влаштовувати розбірки з мамою, просто подякувала їй за теплий прийом внучки і сказала, що дочка відмовляється їхати з нею на море.

Якщо чесно, то я сподівалася на те, що вони порозуміються і спілкуватимуться, так як у нас з донькою практично немає рідних. Однак моя донечка виявилася бабусі не потрібна, як і я своїй мамі.